Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №905 від 21.03.2019p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Актальні ціни на бензин, дизель.
Олас - якісне пальне.

  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Липень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
Серпень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31


#Ракурс житейський

В обіймах щастя

В обіймах щастя

Ангелятко любило дівчинку. Її звали Оленкою. Але ангелятко нарекло її дівчинкою. Бо завжди чуло, як дорослі звертаються до маленької:

– Чого ти, дитиниську, вештаєшся під ногами?!

– Як можна не любити такої гарненької дитини? – дивувалося ангеля. Звісно, воно знало відповідь. Але йому було сумно за дорослих…

Дівчинка жила у маленькому містечку. Вулиця від її хати вибігала на центральну дорогу. Тут було декілька невеличких магазинів. Оленка любила заглядати у вітрини. Ось ця вітрина – смачна. Та – модна. А ця – чарівна. Сувенірна крамничка була Оленчиною улюбленою. Тут торгували квітами, статуетками, вазами й іншою гарненькою всячиною.

Якось Оленка зайшла до крамнички і мало не розбила фігурку. Тітка-продавщиця злісно гаркнула:

– Чого тут лазиш? Батько непутній, тільки й дивиться, де б що поцупити. А тепер ще й дітиська… Геть звідси!

Оленці хотілося плакати. Ангелятко зітхнуло, обійняло дівчинку крильцями.

…Батько звинувачував молодшу доньку у хворобі дружини. Коли народила двоє синів – нічого не бракувало. Захарові було невтямки, що не донька винна, а сам. Одразу після пологів почав гамселити дружину, що «привела на світ дівку – непотріб якусь». Ліда через сильні побої до лікарні потрапила. А Захар ще дужче знелюбив свою доньку. Пив до очманіння – «горе» горілкою заливав.

– Кому воно потрібне, таке пізнє дитинисько? – «скаржився» товаришам по пляшці.

…Грошей не вистачало, то ж Захар почав шукати, де що погано лежить. Попався, коли з подвір’я містечкового підприємства крав металобрухт. До суду не дійшло – дітей і Ліду пошкодували. Але недобрий поголос пішов…

У школі Оленка була сумлінною ученицею. Тут цікавіше, аніж удома. І ніхто на неї не кричить. Бувало, штовхне якийсь хлопчисько. Але це не так боляче, коли дає штовхани батько. Дівчата з нею також не хочуть дружити. Але ж це не так образливо, коли мама називає її «мала непотріб»…

Дорогою зі школи Оленка зупинялася перед чарівною вітриною. До крамнички більше не заходила, хоча там уже торгувала інша тітка.

…Старший на два роки Вітька жив на одній вулиці з Оленкою. Розбишакуватий. Упертий. Батька в хлопця не було. Тобто, був, але де він, і хто він – Вітька не знав. І допитатися в матері не міг. Діти Вітьку під’юджували, «знайдою» обзивали. А він їх лупив. Одного разу від старших хлопців добряче дісталося Вітькові. З носа юшила кров. Під оком вимальовувався синець. Оленка кинулася допомагати хлопцеві. Той запручався:

– Йди, куди йшла.

– Дурень ти, – мовила по-дорослому. – Мене також не люблять. Але я не б’юся зі всіма.

– Бо ти дівчина. І мала ще.

– Яка мала?! Мені вже одинадцять.

Вітька помпав воду з криниці-качалки. Олена змивала йому кров з писка. Ангелик тішився за добре серце дівчинки…

Вітька не раз бачив, як Олена зупинялася біля сувенірної лавки. Якось з цікавості запитав:

– Чого ти туди заглядаєш, як сорока в кістку?

– Бо там все таке гарне…

– Ха! Якісь бабські заморочки.

– Дурень ти, – знову мовила по-дорослому. – Нічого в житті не розумієш.

…У п’ятнадцять років Оленка стала красунею. Мініатюрна, з довгим русявим волоссям, добрими синіми очима, була схожа на лялечку, яка стоїть на чарівній вітрині. Правда, в ляльки гарна сукня. А в Оленки простенька, ситцева.

Тепер Вітька дивився на Олену закоханими очима. Про його почуття ніхто не знав. Олені зізнатися також не наважувався. От, коли закінчить школу…

Вітькової матері не стало напровесні. Вона встигла попередити про свою хворобу Вітькового батька. Він приїхав після похорону. Статечний. Видно, що заможний. Вітька дувся на батька, якого побачив перший раз у житті. Фиркав. Той хлопця кликав до себе. Вітька вперся: нікуди не поїду. Краще – до інтернату.

Дорогою зі школи Вітьку наздогнала Олена.

– Ти як? – запитала. – Звик до батька?

– Та який він?..

– Дурень ти. Він міг би зовсім не приїхати… А я хотіла б, щоб мене хтось забрав звідси. Брати пішли з дому. Мама нездужає. Батько п’є безпробудно. На мені злість зганяє. І на мамі.

…Після випускного Вітька збирався до батька. Там, у місті, вступатиме на навчання. І житиме. А тут хату зачинять.

За день до від’їзду підстеріг Олену.

– Це – тобі, – простягнув невеличкий пакунок.

Дівчина аж зойкнула від несподіванки: лялечка з чарівної вітрини.

– Дякую. Яка краса! А я не маю що тобі подарувати. Ти ж їдеш скоро?

– Завтра. А знаєш, що? Подаруй мені свою обіцянку.

– Це ж яку?

– Що дочекаєшся мене.

– Звідки?

– Просто дочекаєшся і все.

– Я ж нікуди звідси не збираюся.

– Та я… ну… я про хлопців…

Ангелятко слухало і мило усміхалося…

…Після дев’ятого класу Олена вирішила вступати до швейного училища. Класна керівничка радила закінчити школу і вибрати щось ліпше. В Олени ж чудові оцінки. Але вдома стало зовсім нестерпно. А там дадуть гуртожиток.

…Про Вітькові слова й не згадує. Не вірить у казки про кохання-чекання. Батьки тому приклад. Та й нічого не чула про Вітьку відтоді, як поїхав з містечка…

– Заміж тобі пора, – якось сказала Олені матір. – Цього року училище закінчуєш. Мені, певно, недовго залишилося. А з тим бузувіром не вживешся. Зовсім мізки пропив.

– А я й не думаю повертатися додому. У великому місті легше роботу знайти. І більше платять. А заміж… навіть не думаю ще про це.

– Не перебирай хлопцями, бо в дівках посивієш. Кому тоді будеш потрібна?

– Дякую, мамо, ви завжди мене любили.

…Олена влаштувалася на невеличке швейне підприємство, де виготовляли модний одяг за імпортними лекалами. За кордон. Платили непогано. Винаймала з дівчиною зі своєї роботи кімнату.

До Олени почав залицятися син господині. Нахабний молодик, який сидів на шиї батьків, їй не подобався. Тоді й згадала про Вітьку.

– Я свого хлопця чекаю.

– Звідки? З армії? – запитав іронічно.

…Олена приїхала додому на вихідні. Біля колишньої чарівної крамнички зупинялися рейсові автобуси. Нічого цікавого тепер тут не було. Замість сувенірної лавки відкрили кафе.

– Шкода, що тепер тут квітів не продають, – почула чоловічий голос, коли вийшла з автобуса.

– Тут ринок недалеко, – відповіла. А коли обернулася… – Вітька?! Ти?!

Розгублено дивилася на колишнього розбишакуватого хлопчиська. Змужнів. Красенем став. Стильний. Нічого не залишилося від Вітьки-хулігана.

– Мені твоя мати сказала, що приїдеш. Я чекав.

– Як ти? Де? Як поїхав – так і сліди забрав.

– Так сталося.

Вітька узяв Оленину руку, приклав до уст:

– Пам’ятаєш, як ти змивала кров з мого обличчя? І як про батька мені казала? Я був упертим. А ми з батьком порозумілися…

– Я також забралася з дому. Не могла терпіти вічних п’яних скандалів… Знаєш, для мене колишня чарівна крамничка – найкращий спогад з дитинства.

– А для мене – ти… Я кохаю тебе, Оленко. Давно. І я… Я можу отримати свій подарунок?

– Який?

– Забула? Твою обіцянку – дочекатися. Чи в мене суперник є?

– Коли я дивлюся на своїх батьків… Подумати страшно, що життя може скластися так, як у матері. Якось запитала, чи вона була щасливою. Сказала, що до всього можна звикнути. А я не змогла б. І не хочу.

Вітька обійняв Олену:

– Колись ми відкриємо свою сувенірну крамничку. З великими гарними вітринами. Не тут, звісно. Ти хотіла б?

– Як же ти змінився…

– Із розбишакуватих хлопців часом виростає щось гідне, – пожартував.

Вони стояли, обійнявшись, посеред вулиці.

– Що за молодь теперішня? – невдоволено буркнула, оминаючи їх, жінка з великими полосатими сумками.

– Та то ж Олена. Донька Захара-пияка, – мовила інша.

– А що то за один з нею?

– Привезла якогось.

– А Захар з самого ранку по базарі п’яний тинявся. Певно, не знає про гостя…

Містечко втомилося від застарілих пліток. Тому радісно споглядало на Олену з Вітькою.

І тішилось ангеля: відтепер його дівчинка завжди буде в обіймах щастя…

21.03.2019Ольга Чорна


Переглядів: 269

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 926 від 15.08.2019p.
¤ 
Особливі спортсмени вибороли І місце на чемпіонаті України

Особливі спортсмени вибороли І місце на чемпіонаті України

З 2 по 4 серпня у місті Дніпро проходив чемпіонат України з пауерліфтингу серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату....

¤ 
«Верес» здобуває другу поспіль перемогу у чемпіонаті!

«Верес» здобуває другу поспіль перемогу у чемпіонаті!

Рівненський «Верес» здобув другу поспіль перемогу у чемпіонаті України серед команд Другої ліги. У стартовому домашньому матчі сезону рівняни обіграли «Чайку» завдяки голу Дмитра Ховбоші....

¤ 
На Рівненщині вербували жінок для сексуальної експлуатації за кордоном

На Рівненщині вербували жінок для сексуальної експлуатації за кордоном

У рамках досудового розслідування, розпочатого за фактом торгівлі людьми, слідчі слідчого управління ГУНП в Рівненській області повідомили про підозру у вчинені злочину трьом рівнянкам. Нині вони перебувають в ізоляторі тимчасового тримання....

¤ 
Рівненщиною можна буде подорожувати віртуально

Рівненщиною можна буде подорожувати віртуально

Тож невдовзі усі охочі зможуть побувати в різних куточках області прямо з моніторів своїх гаджетів....

¤ 
На Рівненщині модернізують службу «швидкої» допомоги

На Рівненщині модернізують службу «швидкої» допомоги

В Рівненській області створять нову оперативну диспетчерську. Модернізована служба працюватиме на базі Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Фахівці централізовано прийматимуть виклики і до пацієнта виїжджатиме та машина, яка знаходиться найближче....

¤ 
У Рівному психолог Нацгвардії врятувала життя жінці

У Рівному психолог Нацгвардії врятувала життя жінці

Діловода психологічної служби Юлію Сухан знає весь особовий склад військової частини 3055 Нацгвардії як людину, яка завжди готова вислухати. Проте вона може не лише рятувати серця мудрою порадою, а й життя. У цьому переконалася рівнянка, яка ледве не померла біля супермаркету....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (16871)
2. Моє місто - найкраще [427] (6096)
3. Як правильно приймати вітаміни? [749] (6072)
4. Секс із мусульманином [271] (5263)
5. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (5079)
6. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (4648)
7. Догляньте мене до смерті [278] (4633)
8. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (4615)
9. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (4514)
10. Як позбутися шпори на п’яті [850] (4093)
11. Якщо у сні приснився вуж [219] (3188)
12. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (3154)
13. Кращі засоби для потенції чоловіків - ТОП-10 [891] (3081)
14. Коли розпочинати садити городину [599] (2967)
15. Завітна земельна ділянка [584] (2928)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Кореччина: чоловік вбив дружину (252)
2. На Рівненщині внаслідок двох ДТП постраждало четверо осіб (245)
3. Рівнянина арештували за підозрою у вчиненні серії зґвалтувань (243)
4. «Культурно-мистецька медіа-школа для дітей та підлітків» працюватиме у Рівному (230)
5. Зловмисник ледь не до смерті побив незнайомого (230)
6. Понад 3 тисячі вакансій може запропонувати Рівненська обласна служба зайнятості (229)
7. Три державні банки знову видають «теплі кредити» для ОСББ (229)
8. Жнива на Рівненщині – на фінішній прямій (229)
9. Навіщо ґазди «солять» грядки (228)
10. На Рівненщині реалізують 12 освітніх проєктів за кошти ДФРР (226)
11. Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека перетворилася на справжній будівельний майданчик (226)
12. Щодо застосування нових форм фінансової гарантії (224)
13. Що треба знати про сидерати (223)
14. Як отримати багатий врожай озимого часнику (222)
15. Стало відомо, хто буде пародіювати Володимира Зеленського у «Вечірньому Кварталі» (221)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс