Верхолаз-екстремал

Восени трапилася зі мною історія. Комунальні служби, як завжди, не очікували раптового настання осені, й електромережі не витримували навантаження всіх електронагрівачів нашої багатоповерхівки.

Повертаюся якось додому після особливо важкого дня. “Розбитий”, втомлений, лютий на увесь світ, заходжу до свого під’їзду і бачу, що світла немає. Порахувавши слоненят до тридцяти, я зрозумів, що електрики не буде, - причому, мабуть, довгенько.

Ноги почали підкошуватися самі собою лише від думки, що ліфт не працює. Справа в тому, що живу я у 14-поверховому будинку на найспортивнішому поверсі, тобто - на останньому. Перспектива довго й нудно підніматися вузькими і темними сходами (вони знаходилися в центрі будинку і не мали жодного джерела освітлення) мене аж ніяк не приваблювала. Але що зробиш - таке “селяві”. Проклинаючи на чому світ стоїть, крім своєї роботи, ще й електриків і міську владу, починаю повільне сходження на Еверест, тобто - додому.

Темно, хоч око виколи, ліхтарик я забув, сірників нема. Сусіди об одинадцятій годині ночі та ще й без світла просто не відчинять дверей. Отож, човгаючи всюди об брудні стіни, чіпляючись плечима за іржаві бильця, долаю нелегкий шлях. Десь на дев’ятому поверсі, коли я вирішив витерти лоба, у мене з голови злетіла шапка. Подумав:

- Шукати її вже нема сили, з’явиться світло - з’їду ліфтом і заберу.

Добираюся до 13-го поверху. І, о небо! Вмикається світло. Тут я відчуваю, що починаю остаточно шаленіти:

- Не могли вони, такі-сякі, увімкнути світло трохи раніше або пізніше, щоб хоч не шкода було часу, витраченого на блукання в темряві...

І тут я приймаю воістину ідіотське за своєю суттю, рішення:

- А, хай вам грець, хоч один поверх, але проїдуся на ліфті, що ж я даремно за нього стільки сплачую ЖЕКу.

Викликаю ліфт, той слухняно відчиняє двері, заходжу, натискаю на кнопку 14-го поверху і... з незрозумілих причин ця залізна тварюка їде вниз.

Але це ще не все. Коли ця “труна на шнурку” доїжджає до першого поверху, вона справно відчиняє двері і... електроенергія в будинку, за законом підлості, знову вимикається.

Я подякував Богу, що не застряг на другому поверсі, й подряпався вгору, маючи надію знайти десь на дев’ятому поверсі свою шапку.

08.02.2007

Антон СКВОРОНСЬКИЙ

Коментарі (0):

Анонсовані статті свіжого № 1226 від 11.04.2026p.

Перший ювілей пастора з Рівного

Пастор церкви "Христос є відповідь" Тарас Сень розповідає про свою місіонерську діяльність, який виповнилося п'ять років:

...

=>>>=

1553 працює цілодобово: Рівне переходить на новий рівень комунікації з мешканцями

У Рівному презентували роботу оновленої «Гарячої лінії Рівненської громади – 1553», яка покликана забезпечити оперативну, прозору та зручну взаємодію жителів із міською владою.

...

=>>>=

Мобільні бригади обласної інфекційної лікарні надають допомогу важкохворим удома

У Рівненській обласній інфекційній лікарні РОР працюють дві спеціалізовані мобільні мультидисциплінарні паліативні команди (МДК), які надають комплексну допомогу пацієнтам із невиліковними захворюваннями безпосередньо за місцем їхнього перебування.

Йдеться про паліативну допомогу — лікування, що не спрямоване на одужання, а має на меті полегшення стану людини та покращення якості її життя. Таку підтримку можуть отримати пацієнти з онкологічними захворюваннями, після інсультів, із хронічною серцевою недостатністю, цукровим діабетом, деменцією, хворобою Альцгеймера та іншими важкими станами....

=>>>=

СБУ закликає громадян бути пильними та дотримуватися правил безпеки під час Великодня

Служба безпеки фіксує регулярні спроби ворога дестабілізувати ситуацію всередині України, зокрема напередодні та під час великих релігійних свят, таких як Великдень. Попри заяви країни-агресора про так зване «перемир’я», ворожі спецслужби не відмовляються від своїх планів, продовжують працювати проти України та вдаватися до інформаційно-психологічних спецоперацій, провокацій, терактів та диверсій.

...

=>>>=

	№278 від 08.02.2007p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477