Ґрунт для розсади

Почнемо з того, що існує два різних поняття: ґрунт і субстрат. У чому різниця?

Розсадний ґрунт (ґрунтосуміш) – це суміш органічних і неорганічних компонентів у певному співвідношенні.

Розсадний субстрат – це все, що може замінити ґрунт (тирса, пісок, кокосове волокно тощо).

Вимоги до ґрунту

Насамперед, ґрунт для розсади має забезпечувати потреби вирощуваної на ньому культури. У цьому полягає основна вимога.

Крім того, він має бути:

– пухким, пористим, володіти гарною волого- і повітропроникністю;

– родючим, тобто багатим органічними й мінеральними речовинами;

– рН нейтральним, припустима кислотність ґрунтосуміші – 6,5-6,7;

– збалансованим, тобто містити оптимальний набір живильних елементів у формі, що легко засвоюється рослинами;

– чистим, не містити токсичні речовини (солі важких металів), а також хвороботворні мікроорганізми, спори грибів, насіння бур’янистих рослин, живі організми (хробаки, комахи, їхні яйця та личинки).

Підготовка ґрунту для розсади

Властивості ґрунту визначаються його складом і якістю компонентів. З органічних компонентів для готування ґрунту для розсади використовують:

– дернову землю (заготовлюють заздалегідь і підготовляють спеціальним чином, а потім ще й проводять термічну обробку);

– торф (верхівковий, перехідний і перероблений низинний);

– ґрунт з-під лугової рослинності (піщаний і супіщаний);

– мохи сфагнум;

– деревну тирсу (прілу);

– зрілий компост (без насіння. Краще, якщо це буде компост, приготовлений за допомогою ефективних мікроорганізмів);

– опалу хвою, здрібнену кору хвойних дерев.

З неорганічних компонентів для готування ґрунту використовують:

– пісок (річковий і донний);

– вермикуліт;

– перліт.

Для нормалізації кислотності ґрунтосуміші застосовують вапняні матеріали (крейду, мелений вапняк, доломітове борошно).

Складові ґрунту для розсади заготовлюють восени і зберігають у прохолодному приміщенні при температурі вище 0°С.

Для готування розсадного ґрунту не можна використовувати:

– гній (він дуже окисляє ґрунт);

– недоспілий компост і компост із насінням бур’янистих рослин;

– листяну й городню землю, заражену хробаками та комахами;

– неопрацьовану дернову землю;

– сінну потерть.

Якісний ґрунт звичайно складається з 3-4 компонентів. Прикладом гарного ґрунту для розсади є суміш піску, верхівкового і низинного торфу у співвідношенні 2:1:1. Кислотність ґрунту регулюють, додаючи крейду. Суміш виходить пухкою і пористою, сприятливою для росту коренів.

Інший варіант ґрунтосуміші: компост (зрілий), пісок і дернова земля у співвідношенні 3:4:3. Отриманий ґрунт просівають і прожарюють. Прожарювання проводять заздалегідь, щоб до часу посіву була можливість відновити корисну мікрофлору. Добавка вермикуліту поліпшить пористість ґрунту.

А щодо землі з власного огороду?

Деякі джерела говорять про те, що не можна використовувати землю зі свого городу. Але насправді її можна використовувати. І навіть краще, оскільки тоді не буде великого стресу для молодих рослин при їхній посадці у відкритий ґрунт.

Єдине, краще брати землю з гірки насипаної кротом, якщо такі є на вашому городі. Справа в тому, що кріт харчується різною живністю, у т.ч. і хробаками, тому земля, що він викинув назовні більше підходить для вирощування розсади, чим будь-яка інша з городу.

Перед використанням ґрунтосуміші потрібно позбутися хвороботворних мікроорганізмів (попросту кажучи шкідливих бактерій). Але як цього домогтися? Багато джерел говорять про те, що потрібно стерилізувати ґрунт для розсади, прожарювати його. З одного боку так, це можна зробити, адже в багатьох випадках це може врятувати від розвитку хробаків та іншої живності, які в ящиках з розсадою взагалі не потрібні.

Однак, ґрунт не може бути повністю стерильним, тому що для одержання повноцінної розсади присутність корисної мікрофлори є обов’язковою. Та й стерильний ґрунт згодом таки заселять бактерії, але далеко не гарантія, що вони будуть корисними для розсади.

А як убити погані бактерії й залишити живими корисні? Чи можна стерильний ґрунт для розсади заселити корисними бактеріями? Та й чи дійсно потрібно його стерилізувати, прожарювати?

Ось тут на допомогу прийдуть ефективні мікроорганізми. Так, на 1 відро землі для розсади візьміть 1 склянку ЕМ-бокашей, зволожте добре цю суміш і ретельно перемішайте. Потім візьміть темний щільний поліетиленовий пакет і перекиньте в нього земельно-бокашикову суміш. Максимально видаліть повітря з пакета і зав’яжіть, щоб туди не потрапляло повітря. Поставте в темне, але тепле місце цей пакет і забудьте про нього на 3 тижні.

Ось така земля для розсади буде однією з кращих. Ефективні мікроорганізми оживлять вашу землю і позбавлять її шкідливих бактерій. Такий живий ґрунт уже буде дуже складно заселити шкідливим бактеріям, які так і хочуть знищити або послабити розсаду.

Готові ґрунти

Якщо ви виявилися не готові до початку нового сезону, тобто якщо не заготовили з осені ґрунт для розсади, то можете замінити його розсадним субстратом або придбати готову землю в магазині. Однак досвідчені садівники знають, що не кожний ґрунт підходить для використання в чистому вигляді. На жаль, покупні ґрунти часто мають незбалансований склад живильних елементів.

Сучасна промисловість випускає також універсальні ґрунти, які містять комплекс макро- і мікроелементів для задоволення потреб рослини і призначені для вирощування розсади різних овочевих культур.

Але навіть покупну землю рекомендується оживити за допомогою ефективних мікроорганізмів. Пам’ятайте, що правильна підготовка ґрунту для розсади – це застава здоров’я молодих рослин.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: