Потреба в білках, жирах і вуглеводах для дитини обчислюється співвідношенням 1:1:4-5. Якщо в раціоні дитини тривалий час був низький вміст вуглеводів – для підтримання належного рівня цукру в крові відбувається перенапруження функцій печінки. Коли компенсаторні можливості печінки виснажуються, під час будь-якого навантаження, яке потребує активного енергозабезпечення, можлива поява запаху ацетону.
Крім того, якщо дитина отримує їжу рідше 4 разів на добу, виникають умови для перенапруження вуглеводного обміну й появи ацетонемічного синдрому. У нормі хороша печінка після кожного прийому їжі накопичує основний резервний вуглевод – глікоген. А між прийомами – під час інтенсивної роботи, в разі підвищення температури тіла, повертає глюкозу в кров, запобігаючи переходу енергетики в жири. За порушення функцій підшлункової залози (вироблення інсуліну), чи за наявності жирового гепатозу печінки, чи за глистової інвазії створюються умови для розвитку ацетонемічного синдрому. Оскільки в першому випадку бракує потужності насоса, що переводить глюкозу в клітини печінки. А в другому – печінка не в змозі накопичувати глікоген.
До чинників, які зумовлюють ацетонемічний синдром у дітей, відносять дисбактеріоз кишечнику, що часто виявляється процесами бродіння. У разі значного процесу бродіння виникає дефіцит вуглеводів у крові.
Позбутися дитині ацетонемічного синдрому допоможуть такі рекомендації. Овочі та фрукти мають бути оброблені термічно, щоб зруйнувати клітинні оболонки харчових рослин і забезпечити повноцінне перетравлення вуглеводів. Коренеплоди моркви, буряків, коріння петрушки і т.п. слід подрібнювати (як у страві, так і сама дитина повинна добре пережовувати їжу). Страви з вуглеводами мають бути смачними й помірно жирними. Вуглеводні продукти слід споживати за кілька прийомів їжі – 4-5 разів на день. Провести профілактику (усунення) паразитів.
Борис СКАЧКО, лікар, фітотерапевт, дієтолог, директор клубу «Здоров-є»
Партнери 