Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №219 від 22.12.2005p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Жовтень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30
Листопад 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30


#А от зі мною була історія...

Якщо у сні приснився вуж

Я ніколи не вірила в сни. Але те, що мені одного разу наснилося, перевернуло все моє життя. Відтоді я вірю у сни, особливо у ті, що сняться у ніч з четверга на п'ятницю. Вони обов'язково збуваються.

Літо тільки починалося. Ми з подругою придбали путівки і подалися відпочивати на Східну Україну. Будинок відпочинку знаходився у лісі, на березі великого озера, зарослого очеретом і білосніжними лілеями. Ми поселились у кімнаті вдвох. Три дні, окрім їдальні, ми нікуди не виходили, - вирішили відіспатися від роботи, яку ми змушені були виконати, аби нам дали відпустку.

На третій день, якраз у четвер, я бачила дивний сон. Наче моє ліжко стояло біля великого вікна, яке сягало від підлоги до стелі - і по ньому до мене в постіль сповзав великий зелений вуж. Я прокинулася у жахливому стані. Моє серце калатало, як церковні дзвони. Я злякано дивилася на вікно, яке справді починалось від підлоги і до стелі, та, на щастя, вужа я там не примітила. Свій страшний сон я розповіла подрузі. Вона відразу взялася тлумачити: «Вуж - це муж. Тут на тебе чекає твій суджений». Я намагалася не вірити у Нінині слова, проте якась пересторога мене переслідувала цілий день.

Ввечері ми пішли на дискотеку. До літнього майданчика, де метушилися музиканти, налаштовуючи свої інструменти, почали сходитись відпочиваючі. Згодом полилася мелодія з кінофільму «Хрещений батько» - моя улюблена.

Мою увагу привернув хлопець, що крутився біля музикантів, - високий, світло-русявий, але обличчя його я розгледіти не могла, бо відстань була велика. Я помітила його не через те, що він мені сподобався, а тому, що був, як дві краплі води, схожий на мого двоюрідного брата. У голові промайнула думка: «Де Схід, а де Захід, а люди такі подібні...». Не встигла я подумати, як юнак із швидкістю кульової блискавки опинився поруч. Він запрошував мене до танцю. Я відштовхувала його - не хотіла йти, бо ні одна пара ще не танцювала. Раптом він підхопив мене на руки і виніс на середину майданчика. Ми попливли у хмільному танці. Познайомились. Андрій зізнався, що відразу мене запримітив.

Усі дні ми проводили разом. Він дарував мені водяні лілеї, ми катались на човні - і мріяли про майбутнє. Андрій освідчився у коханні. Та настав час розлуки. Я поверталася додому. Ми попрощались, але коханий запевнив, що ця зустріч не остання. Майже кожного тижня я отримувала від нього листи, а через місяць він приїхав. Цілий тиждень гостював у мене.

Після цієї зустрічі ми розлу-

чилися на два роки. Андрія призвали в армію - і з Росії на Україну полетіли солдатські листи... А коли до закінчення служби залишалось два місяці, зв'язок обірвався...

Того року Різдво було морозним, випало багато снігу. Я поверталася додому з роботи. Думала про одне - швидше до теплої грубки. Зайшла в будинок і, роздягаючись, попрямувала до своєї кімнати. Моєму здивуванню не було меж, коли, прочинивши двері, побачила... Андрія. Він сидів на ліжку, а на столі стояв великий кошик живих червоних троянд, на яких ще не встиг розтанути різдвяний сніг.

- Це для тебе, - промовив він, ніяковіючи, і простягнув кошик з трояндами.

Я затамувала подих - і від радості, і від здивування. Моєму щастю не було меж.

- Я приїхав до тебе назавжди, розлук у нас більше не буде, - промовив він тремтячим голосом.

»Невже це моя доля, - промайнуло в голові. - Невже сон, що наснився мені у будинку відпочинку, здійснився?..»

У травні ми відгуляли весілля. І нарешті «вуж» став моїм мужем. Почалися сімейні будні. Незабаром я помітила, що з чоловіком щось відбувається: він почав випивати, гуляти, кинув роботу. Наш шлюб був під загрозою. Через два місяці після весілля чоловік, спакувавши речі, подався на Східну Україну. Я залишилася сама, хоч я не уявляла свого життя без нього. Але час гоїв мої душевні рани.

Літо змінила осінь. Одного дня задзвонив телефон. У трубці почувся чоловічий голос: «Вийди, я чекаю в парку». Я навіть не могла збагнути, чий це голос. Парк був через дорогу, і я, затамувавши подих, попрямувала алеєю рубінових горобин. На лавочці сидів мій чоловік. Я не вірила своїм очам - Андрій повернувся.

Все почалося заново. Андрій клявся у вірності та коханні на все життя. Я пробачила йому і повірила. А невдовзі зрозуміла, що чекаю дитину. Чоловік радів, що незабаром стане батьком. Але щастя тривало недовго. Андрій взявся за старе: друзі, випивка... Я не могла більше терпіти таке «щастя». Наші шляхи розійшлися, цього разу назавжди.

Я народила доньку, уже без

чоловіка. За вікном прокидався червневий світанок, запалюючи свічки кремезних каштанів, що заглядали у вікна пологових палат. За стінами чулися радісні чоловічі голоси. Палату наповнювали аромати троянд, що їх приносили медсестри щасливим мамам від щасливих батьків. А я лежала, повернувшись до стін і ковтаючи сльози свого «солоного» щастя, пригортала до грудей свою крихітку. Вона насолоджувалась сном і не підозрювала, що батьківське тепло її ніколи не зігріє.

Вікторія росла гарненькою і розумною. Коли доньці виповнилось п'ять років, я помітила, що їй не вистачає батьківської ласки і тепла. А коли я приходила з роботи додому, вона вибігала на поріг і питала: «Мамо, ти знайшла мені татка?». На очі набігали сльози, і я відповідала: «Не знайшла, але обов'язково знайду, як хтось загубить».

Зараз їй батько уже не потрібний. Вона виросла без його допомоги і підтримки. Закінчила школу із золотою медаллю, університет із відзнакою, працює на педагогічній ниві, закінчує магістратуру. Батька знає тільки по фотографії. І навіть не вірить у те, що їхні шляхи перетнуться.

Я вдячна Богові за те, що послав мені таку доньку. Це моє щастя, моя радість, це все моє життя. І я завжди кажу, що сон - це життя, а життя - це сон. Вірте у сни...

22.12.2005З.ЧИРАВА, м.Березне


Переглядів: 851

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 888 від 16.11.2018p.
¤ 
Рівненські спортсмени вибороли перемогу на змаганнях у Житомирі

Рівненські спортсмени вибороли перемогу на змаганнях у Житомирі

Цими вихідними в Житомирі відбувся 23-й національно-патріотичний турнір з кікбоксингу WAKO в рамках проекту «Ж...

¤ 
«Верес» завершує рік перемогою у Тернополі!

«Верес» завершує рік перемогою у Тернополі!

Гол Олега Маїка на 82-й хвилині поєдинку у Тернополі приносить «Вересу» перемогу над «Нивою»!...

¤ 
Золоті правила, що допоможуть не хворіти ніколи

Золоті правила, що допоможуть не хворіти ніколи

В Українi понад 2 мiльйони гiпертонiкiв i сердечникiв, пiвтора мiльйона людей потерпають вiд виразки шлунка i хронi...

¤ 
У Рівненській ОДА відбулася нарада щодо нелегального видобутку бурштину

У Рівненській ОДА відбулася нарада щодо нелегального видобутку бурштину

Кількість місць масового нелегального видобутку бурштину зменшилася у порівнянні з початком року....

¤ 

Бюджети Рівненщини стабільно зростають

З початку року доходи місцевих бюджетів Рівненської області склали понад 3,6 мільярди гривень....

¤ 

Для реєстрації на ЗНО – необхідно мати ID-картку

Школярі, яким виповнилося 14 років, мають своєчасно звернутися для оформлення ID-картки – МОН просить освітян ...





Найпопулярніші 15 статей:

1. Моє місто - найкраще [427] (1703)
2. Секс із мусульманином [271] (1398)
3. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (1250)
4. Догляньте мене до смерті [278] (1137)
5. Як правильно приймати вітаміни? [749] (989)
6. [0] (986)
7. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (965)
8. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (928)
9. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (906)
10. Якщо у сні приснився вуж [219] (851)
11. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (849)
12. Розклад руху автобусів [253] (848)
13. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (841)
14. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (811)
15. Три помсти княгині Ольги [820] (776)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Що будувати на Перспективній у Квасилові – вирішить громада (95)
2. Стару радянську амбулаторію змінили до непізнаваності (54)
3. Для області додали 44 мільйони на ремонт доріг (51)
4. Фермери Рівненщини сплатили до місцевих бюджетів 85 мільйонів гривень (50)
5. Як вибрати змішувач для ванни (47)
6. Шкільний автобус (45)
7. Як зберегти живці винограду до весни (43)
8. Наталка (41)
9. Золоті правила, що допоможуть не хворіти ніколи (41)
10. Переможні танці візочників з Рівненщини (40)
11. У ДТП загинуло три людини (40)
12. Дитина в комі: (39)
13. Розбійний напад у Корці (38)
14. Як отримати гарний врожай капусти (38)
15. Вольова перемога у Житомирі (37)






 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс