У Рівному визначилася п’ятірка лідерів передвиборчих перегонів

Характерно, що від старту виборчих перегонів ситуація на 152-му виборчому окрузі неодноразово змінювалася на користь того чи іншого кандидата-мажоритарника. У когось підтримка електорату ситуативно падала, в когось зростала, але є й такі, хто не надто швидко, але впевнено вибивався у лідери. Зараз, ближче до фінішу, таких лідерів у Рівному вималювалося п’ятеро. Водночас, аналізуючи останні інформаційні атаки штабів, стає зрозуміло, хто цю п’ятірку очолює і, вочевидь, зі значним відривом.

Зауважу, що вірити у так звані рейтинги, котрі час від часу оприлюднюють ті чи інші кандидати, не варто. На недостовірність цих “соціологічних опитувань” вказує величезна розбіжність у результатах, за якими потенційний переможець із вагомою відсотковою перевагою, як правило - замовник “дослідження”. Крім того, соціологічні компанії, на які посилаються замовники таких рейтингів, зазвичай просто вигадані структури із назвами, лише схожими на реально існуючі.

Прикметно, що мажоритарний “кандидат від влади” у Рівному, тобто представник Партії Регіонів ОЛЕКСІЙ ГУБАНОВ, не веде взагалі жодної агітації і очевидно, що його висування заздалегідь відбулося лише для відволікання уваги від кандидатів, на яких насправді зробила свої ставки Партія регіонів. Тут є два варіанти.

Перший, очевидний - депутат Рівненської обласної ради від фракції Партії регіонів Віталій Грицак, який позиціонує себе самовисуванцем. Від нього навряд чи варто чекати якоїсь несподіваної зміни політичного вектора, особливо з огляду на те, що й рідний брат Грицака - Василь, нинішній депутат Верховної Ради також від Партії регіонів. Водночас, одразу декілька чинників вказують на “технічність” Віталія Грицака. Зокрема, його непомітність донині у політичному просторі області, відсутність будь-якої активної роботи, зокрема, в обласній раді, до початку цієї виборчої кампанії.

Другий варіант ставки Партії регіонів, можливо, менш очевидний, але більш імовірний, до того ж, цілком природній та очікуваний - чинний міський голова Рівного Володимир Хомко. Чому я кажу природній - тому що на усіх виборах, в яких Володимир Хомко брав участь до цього, він ішов саме як провладний кандидат і мав незаперечну підтримку губернатора, який на той конкретний час представляв владу на Рівненщині. Різниця лише в тому, що раніше це були вибори міського голови, а не народних депутатів. Пригадаймо, вперше Володимира Хомка фактично висунув і активно підтримав голова облдержадміністрації Василь Червоній. Тоді пан Хомко, хоч і програв, але склав найвищу за усіх попередників конкуренцію тогочасному міському голові Віктору Чайці. Вже за другим разом, будучи “засвіченим” на політичній арені та за публічної підтримки нового губернатора Віктора Матчука, Володимир Хомко таки став міським головою. Тому немає нічого дивного у тому, що й нині він спирається на підтримку, хай і негласну, чинного голови облдержадміністрації Василя Берташа. Непрямим свідченням цього може бути також стиль ведення кампанії Володимира Хомка, побудований здебільшого на адмінресурсі. Пряма агітація майже відсутня, водночас місцеві ЗМІ рясніють повідомленнями про “ударну працю” міського голови - так званою “джинсою”.

Особливо цікава ситуація склалася із постаттю єдиного кандидата від Об’єднаної опозиції “Батьківщина”, яким за домовленістю опозиційних політсил став представник ВО “Свобода” Олег Осуховський. Агітаційна робота цього кандидата на диво слабка і полягає переважно у розміщенні свого імені на біл-бордах. Вочевидь, головну ставку Олег Осуховський робить саме на свій статус “єдиного кандидата” від опозиції. Але тут існує кілька ризиків. Не виключено, що електорат Рівного, який традиційно підтримує “Батьківщину” як політичну силу саме Юлії Тимошенко, не сприйме “свободівця” Осуховського, який для більшості цього електорату є все-таки фігурою одіозною. Між “Батьківщиною” і “Свободою” надто серйозні ідеологічні розбіжності. До того ж, не на користь Олегу Осуховському і результат інших домовленостей “Батьківщини” - з партією “Удар”, у результаті яких у Рівному “Удар” зняв свого кандидата не на користь Олега Осуховського. Тобто, в цьому випадку пана Осуховського, образно кажучи, “здали”. Цілком очевидно: щодо його кандидатури в опозиційних сил немає єдиної думки, як, відповідно, і в опозиційно налаштованого електорату. Це, знову таки, свідчить про існування надто сильних ідеологічних перепон для об’єдання опозиційних партій. Можна спрогнозувати, що й у Верховній Раді об’єднана опозиція виявиться не такою вже “об’єднаною”, як їм хочеться здаватися.

Ще один вагомий кандидат на 152-му окрузі - Віктор Матчук. Його виборчу кампанію варто відзначити як одну із найактивніших, а відповідно і найдорожчих. Інформаційний простір області навіть, можливо, трохи переповнений присутністю цього кандидата. Віктор Матчук нині позиціонує себе як “опозиційний самовисуванець”. У цій виборчій кампанії істотно змінилася і його раніше цілком ліберальна, центристська риторика. Раніше Віктор Матчук не був помічений у різкій критиці влади, воліючи іти на компроміси як у Верховній Раді, так і на місцевому рівні. Зараз виступи цього кандидата стали більш радикальними і критичними щодо чинної влади. Це продиктовано, швидше, не раптовою зміною поглядів пана Матчука, а зростанням протестного електорату в Рівному. Власне, це спроба отримати частку виборців, налаштованих рішуче проти чинної влади. Водночас, слабке місце кампанії Віктора Матчука - його власна попередня причетність до влади, незалежно від її політичного “кольору”, адже суспільство владою розчароване. До того ж, із чинним губернатором-регіоналом у Віктора Матчука зберігаються щонайменше приязні стосунки. Тому мислячий опозиційний електорат у новий образ цього кандидата може просто не повірити.

Ще один представник лідерської п’ятірки - самовисуванець Олег Червонюк. Його виборча кампанія для Рівного унікальна. Її основа - не політична складова, звична для місцевого електорату, а економічна, акцентування на власних конкретних справах у проекції на державну політику загалом. У цьому є певний ризик, адже наше суспільство поки недостатньо зріле і вірить швидше гарним політичним гаслам, а не реальним позитивним прикладам. Існує певна недовіра до кандидатів-підприємців, яка базується, швидше, на пережитках радянської системи, аніж на якихось реальних загрозах. Хоча політична складова в кампанії Олега Червонюка також присутня. Це опозиційність до чинної влади - не лише у словах, а й у постійних конфліктах із місцевими чиновниками через тиск на його підприємство. Будучи на мажоритарному окрузі кандидатом-самовисуванцем, Олег Червонюк закликає виборців за списками політичних партій підтримати будь-які опозиційні політичні сили, лише не Партію регіонів. Цей кандидат однаково незручний як для влади, так і для опозиції. Крім того, якщо проаналізувати останні інформаційні атаки штабів кандидатів, про які я вже згадував на початку, то з високою імовірністю можна стверджувати, що саме Олег Червонюк нині є лідером передвиборчих перегонів у Рівному. Знову таки, спираюся не на оприлюднені окремими кандидатами недостовірні “рейтинги”, а на реакцію, яку, вочевидь, викликали в них рейтинги справжні. Адже штаби їх, без сумніву, проводять, хоча воліють не оприлюднювати. Саме на Олега Червонюка було спрямовано останні “чорні” піар-акції одразу кількох учасників лідерської п’ятірки - як з боку влади, так і з боку опозиції. Тож очевидно, що нині, на критичному відрізку виборчих перегонів, зовсім близько до фінішу, та і й інші сторони вбачають найбільшу конкуренцію не одна в одній, а саме в Олегові Червонюку.

Відтак, існує висока ймовірність, що електоральна більшість рівнян, розчарована політиками, робить свій вибір саме на користь кандидата-самовисуванця Червонюка, хоч і позапартійного, але не позбавленого зрозумілої рівнянам ідеології та чіткої позиції.

Наостанок зауважу, що будь-який прогноз результату виборів наразі є суб’єктивним насамперед через незрілість нашого виборця, його схильність до емоційних, а не осмислених, виважених рішень. Повторюся: наше суспільство надто сильно піддається впливу політичної реклами, гасел і декларацій. Зрештою, люди обирають не реальну постать з конкретними пропозиціями вирішення тих чи інших проблем, а певний романтичний образ, далекий від реальності. І саме це стає причиною подальшого розчарування у своєму виборі.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: