Голос ангела, доля Евридики

У фільмі глядачі побачили унікальні кадри, почули “домашні” магнітофонні записи останніх пісень і псалмів співачки, ті, які Анна наспівувала за кілька днів до смерті. Як свідчать її близькі, Анна не хотіла помирати і до останньої хвилини вірила в одужання.

Польська росіянка чи російська полячка?

Насправді Анна Герман, яку ми звикли вважати польською співачкою, народилася в 1936 році у місті Ургенч, на території колишнього Радянського Союзу. Її мати Ірма має голландські корені. Прапрадід Анни жив на півдні України, на хуторі, але змушений був переселитися до Середньої Азії. Батько співачки - німець за походженням - у 1937 році був репресований і пропав у сталінських концтаборах, коли дівчинці ледве виповнилося два роки.

Вітчимом маленької Анни став поляк, якого, за дивним збігом обставин, звали Германом. У перші дні Другої світової війни він добровольцем пішов на фронт і пропав безвісти. У 1946 році мати, бабця і десятирічна Анна перебралися до Польщі. Вдома, за традицією, розмовляли російською, та коли Анна пішла до школи, вона швидко опанувала польську мову.

Чоловік Анни, Збігнєв Тухольський, який приїхав до Рівного на вечір пам’яті, розповів глядачам, що у них в домі була велика скриня з листами від шанувальників, написаними багатьма мовами світу. Деякі листи подружжя читало разом, деякі - Анна читала і перекладала чоловікові. Вона досконало володіла італійською, голландською, англійською.

Разом із подругою, яка була професійною перекладачкою, переклала свої пісні на мову фарсі, щоб співати їх для іранських слухачів. Неаполітанські пісні виконувала так, що неаполітанці вважали, що це співає їхня землячка, а монголи, почувши монгольську пісню у виконанні Анни Герман, вирішили, що Анна - монголка з російським ім’ям.

Секс-бомба, фатальна жінка...

Так, якщо оцінювати зовнішність високої, гарної білявки, можна було б вважати її секс-символом польської естради. Проте для секс-бомби вона надто легко червоніла, не любила коротких спідниць, “відвертих” сукенок, яскравих фарб. З маленького екрану на рівнян дивилися очі Анни Герман: лагідний, довірливий погляд із легким серпанком жалю, яким вона мимоволі ділилася із глядачами. Одразу відчувалося, що співає Анна душею, ніхто й досі не може повторити цього феноменального співу - легкого, як дихання, абсолютно позбавленого пафосу, штучних відтінків, фальшивих нот.

Коли на студії записували пісню “Відлуння любові”, запис довелося тричі призупиняти: жіноча частина оркестру, розчулена неймовірно витонченим, емоційно достовірним виконанням і душевними словами пісні, плакала.

Дуже скромна, невибаглива, вихована в дусі християнської моралі, Анна Герман сповідувала віру своєї улюбленої бабусі. Охрестилася у церкві Адвентистів сьомого дня. Народжена 14 лютого, співала про любов, жила заради кохання, була відданою дружиною і люблячою мамою. Збігнєв Тухольський протягом двадцяти років був для неї найкращим другом, помічником, вірним лицарем. Пан Збігнєв самотужки виховав чудового сина, теж Збігнєва, і хоча від дня смерті дружини пройшло вже 24 роки, донині зберігає вірність своїй Анничці.

На завершення вечора весь зал співав “Надежду” Олександри Пахмутової і Миколи Добронравова - золотий “хіт” Анни Герман. Бо й справді, тремтливий і ніжний голос Евридики, Що Танцює, і до сьогодні пробуджує в серцях найкращі почуття.