Щоб город не пустував – сіємо сидерати

Сидеральні рослини збагачують ґрунт корисними мікро- і макроелементами й органічними речовинами, поліпшують властивості й структуру ґрунту, повітряно- і водопроникність, запобігають ерозії (вивітрювання й вимивання), а крім того, вони діють вибірково на різні типи ґрунтів, міняючи їх склад і кислотність. Як говорять досвідчені аграрії – земля ніколи не повинна пустувати. Тому сидерати рекомендується висаджувати не тільки разом з культурними рослинами, але й після їхнього збирання.

Де сіяти сидерати?

Місце для посіву сидератів вибирайте, залежно від цілей, які переслідуєте.

На вільному місці. Якщо земля не зайнята, висіяні сидерати підготують її для майбутніх посадок – «підгодують» і збагатять склад.

На грядці. Навесні слід посіяти сидерати перед висадженням розсади, влітку – після збирання врожаю основних культур, щоб грядка не пустувала. Посів ароматичних рослин (гірчиці, редьки і т.д.) по периметру грядок віджахне від посадок шкідливих комах.

У міжряддях. Оптимальний спосіб висадження. Насамперед, це захистить від «безконтрольного» росту бур’янів. По-друге, не дозволить ґрунту обсипатися під дією вітру й дощу. І нарешті, густа «стіна» сидератів – надійний захист від шкідників і гарна мульча після зрізання.

Між деревами. Сидерати, посіяні в пристовбурних колах дерев, – не проста прикраса, а й природна мульча, яка, після скошування, забезпечує рослини харчуванням, не дає випаровуватися волозі й розростатися бур’янам.

Для помідорів корисна фацелія, а для картоплі – гірчиця

Для огірків. Коренева система огірків не розвивається в глибину, тому рослині важко поглинати живильні речовини із глибинних шарів ґрунту. Доставка й акумулювання елементів живлення (магнію, фосфору, кальцію, азоту) у поверхневому шарі ґрунту – і є головне «завдання» огіркових сидератів. Кращими для огірків визнані: бобові – горох, вика, конюшина, люпин, нут, буркун, люцерна; злакові – ячмінь, пшениця, овес; хрестоцвіті – рапс, гірчиця.

Посійте ці рослини в міжряддях огірків – і ви будете приємно здивовані смаком зібраних плодів.

Для картоплі. Основні завдання при вирощуванні картоплі – не допустити на плантації поширення захворювань і навали шкідливих комах. Тому й сидерати для бульб потрібно висівати, враховуючи ці вимоги. Кращі «союзники» картоплі: бобові – конюшина, люпин, горох, боби, квасоля; льонові – льон; хрестоцвіті – гірчиця, рапс, редька; водолисті – фацелія.

Під картоплю краще висівати не монокультуру, а їх суміші. Найбільш дієвими вважають суміш гороху з вівсом або ячменем. Фацелія в суміші з гірчицею прожене дротянку. А от злакові – погані сусіди для картоплі, бо дротянку вони, навпаки, приваблюють. Люцерна, вика або медоносний буркун удобрять картопляну грядку не гірше гною.

Для томатів. Сидерати для помідорів роблять ґрунт пухким, збагачують його азотом і мінеральними речовинами, скорочують зростання бур’янів. Найкращий для пасльонових сидерат – універсальна фацелія. Вона швидко росте, «не дає проходу» бур’янам, її стебла й листки легко розкладаються, збагачуючи ґрунт, а незвичайної форми квітки дуже гарно виглядають на грядці. Для помідорів підходять: усі бобові й хрестоцвіті культури; злаки – пшениця, овес, жито.

Для капусти. Капуста – великий любитель ґрунту, насиченого азотом, тому для неї підійдуть сидеральні культури – «постачальники» цього макроелемента в ґрунт – горох, люпин, конюшина, люцерна, буркун.

До слова, сидерати це ще й боротьба із шкідниками. Люпин і конюшина в компанії з фацелією проженуть дротянку, нематод та інших шкідників. Люцерна буркун і овес, висаджені в міжряддях, нейтралізують хвороботворні мікроорганізми. Необхідно пам’ятати, що сидерати не повинні бути з одного сімейства з культурними рослинами, оскільки такі близькі «сусіди» можуть хворіти й заражати один одного тими самими хворобами.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: