Кредит замість допомоги

До керівництва Рівненської обласної державної адміністрації надійшов лист від Генеральної прокуратури України наступного змісту: “Перевіркою Рахункової палати України тільки по Рівненській області встановлено надання 40 сільгосппідприємствам недержавної форми власності на безповоротній основі 19,6 мільйона гривень, що призвело до втрат державного бюджету на вказану суму”. Відповідно, потрібно внести зміни до розпорядження Кабміну “Про часткову компенсацію…” і повернути гроші.

Пояснюючи ситуацію коротко, окреслю, що внаслідок минулорічної повені на Західній Україні, уряд виділив кошти на компенсацію втрат сільськогосподарським підприємствам Волинської, Львівської, Хмельницької та Рівненської областей. Гроші давали без повернення. До сьогодні.

За останні 5 років, враховуючи усі форс-мажори, які відбувалися в сільському господарстві, компенсація минулорічної повені - це перший прецедент, коли Рівненська область отримала кошти з Державного резервного фонду. Підтримка була вкрай необхідна, і цим особисто займалися губернатор Рівненщини Віктор МАТЧУК та його перший заступник Юрій БЛАГОДИР. До останнього ми і звернулися з проханням прокоментувати рішення Генпрокуратури.

- Як зараз пам’ятаю, що у лютому минулого року ми за лічені дні повинні були не лише задекларувати потрібні для компенсації кошти, але й обґрунтувати кожну суму, додати підтверджуючі документи, - зазначив Юрій Анатолійович. - Тоді ми розглянули звернення кожного сільськогосподарського підприємства, жодному не відмовили. Однак, замість потрібних 36 мільйонів гривень, з резервного фонду отримали 20 мільйонів. І гроші у Києві затверджувалися не однією сумою, а в розрізі кожного отримувача.

Кошти, які надійшли буквально за два тижні на рахунок ОДА, розподіляли не за пропорційною схемою - однаково між усіма, а диференційовано - від потреби та величини підприємства, оскільки найбільше постраждали найменші. Але їх отримали усі 42 сільськогосподарські підприємства.

- Галасу, який зараз відбувається навколо цього питання, ми маємо завдячувати лише одній людині - нардепу Павлу Сулковському, - наголошує Юрій Благодир. - Він “заварив цю кашу” ще у червні минулого року, її наслідки ми можемо тепер побачити наочно. Причини його вчинку зрозуміти неможливо.

Що ж буде, якщо підприємства таки будуть зобов’язані повернути компенсацію? На це запитання начальник управління агропромислового комплексу Рівненської ОДА Олександр СЛОБОДЕНЮК відповів однозначно: “99 відсотків підприємств не доживуть і до осені”. А Юрій Благодир додав: “заблокують рахунки, арештують майно…” Сьогодні, коли в банках неможливо взяти чи пролонгувати кредит, більшість сільськогосподарських, нині активних, підприємств можуть просто стати банкрутами.

Наразі ж керівництво ОДА готує необхідні документи, щоб відстояти свою позицію перед Кабміном і довести недоцільність Протесту Генпрокуратури. Сподіваються, що рішення про скасування розпорядження Кабміну таки не буде прийняте і аграрії спокійно продовжать роботу.

Абсурдність усієї ситуації в тому, що ініціатори цієї “трагікомедії” поставили під удар не лише наших, рівненських, аграріїв та економіку краю в цілому, але й аграріїв трьох інших областей, яким також була надана грошова допомога. Якщо ж таки Кабмін прийме постанову про повернення “повеневої” компенсації, її віддадуть і Хмельницька, і Львівська, і Волинська області. А тоді ще візьмуться за Херсонську, - адже вона також потерпала від посухи і отримувала гроші на допомогу!

До теми

Аграрії чекають на погоду

Сьогодні сільське господарство Рівненської області складає чи не чверть її валового внутрішнього продукту, забезпечує сировиною переробну промисловість і створює основу експортного потенціалу. Та щоб усе це отримати, потрібно спочатку посіяти. То коли ж та посівна? Із цим питанням ми звернулися до начальника управління агропромислового комплексу облдержадміністрації Олександра СЛОБОДЕНЮКА.

- Щоб провести посівну, потрібно лише три тижні, - зазначає він. - Але ж ви бачите, яка на вулиці погода. Вночі - приморозки, а вдень ледь сонце визирає. У поле ступити неможливо. Тому й відстаємо від графіка. А між тим, за три тижні можна було б усі 511 тисяч гектарів посівної площі засіяти: овес, ячмінь, яра пшениця, цукровий буряк, кукурудза.

Наразі область стовідсотково підготовлена до посівних робіт, багато в чому допоміг Аграрний фонд. Ми на 103 відсотки забезпечені насінням, маємо паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива, транспорт, фахівців.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: