Роман Ширко: “Сьогодні нам потрібні будівельники”

- Романе Володимировичу, яким є сьогодні в області стан ринку праці?

- На сьогодні на ринку праці спостерігається дисбаланс. І зумовлює його, перш за все, те, що наші середні, спеціальні та вищі навчальні заклади готують багато філологів, психологів, менеджерів тощо, які на ринку праці не затребувані. Натомість спостерігається величезний попит на всі робітничі та будівельні професії, починаючи від штукатурів та верстатників і закінчуючи столярами та газозварювальниками. Така ж тенденція спостерігається і за межами області. І ця проблема з кожним роком стає все гострішою.

Щодня до нас приходять листи від київських фірм, зі сходу України з проханням надати спеціалістів цих будівельних професій. Зарплати при цьому пропонуються не низькі, - від тисячі гривень і більше.

А тим часом молоді люди, маючи вищу освіту, йдуть працювати на некваліфіковані робочі місця, - офіціантами, барменами. Причиною є неправильно сформована система профорієнтації та вибору професії. Часто-густо абітурієнти ще до вступу у ВНЗ не знають, чого чекати від вибору тієї чи іншої спеціальності. Буває, що за молоду людину ВНЗ вибрали батьки, після закінчення якого вчорашній студент або не може, або не хоче працювати.

- Чи багато безробітних на Рівненщині? Яке місце області серед інших у цьому рейтингу?

- На 1 серпня 2004 року в області було зареєстровано 40,2 тисячі безробітних, на сьогодні - 36,5 тисячі чоловік. Тобто фактично кількість безробітних зменшилася за рік на чотири тисячі. Інша річ, що не всі безробітні зареєстровані в центрах зайнятості. Досить розповсюджене інше явище (в першу чергу це стосується сільської місцевості): люди мають земельні наділи й обробляють їх, отримуючи, певна річ, реальні результати від своєї праці, маючи при цьому статус безробітних (до речі, сільське безробіття становить 67 відсотків від загального показника). Вони вчасно відвідують центри зайнятості і отримують допомогу від держави.

Існує доручення Президента для міністерств агропромислової політики та праці й соціального захисту - до 1 листопада 2005 року подати пропозиції для зміни в законодавстві в частині, де йдеться про те, який статус у людей, що обробляють земельні наділи. Адже дотепер не зрозуміло, є вони безробітними чи ні.

Є й інші безробітні, що стоять на обліку і які фактично не є безробітними. Це можуть бути громадяни, які виїхали або періодично виїжджають на сезонні роботи за кордон або працюють нелегально, наприклад, у нас на ринку. Людина працює неофіційно, отож, і доходу офіційного в неї немає. Підприємець, який її найняв, офіційно не укладає трудової угоди з нею, а розраховується з кишені. А страждають, в обох випадках, інтереси держави та найманого працівника.

- Одним із шляхів працевлаштування є відкриття власної справи. Наскільки я знаю, багато людей звертаються до центрів зайнятості, щоб отримати матеріальну допомогу.

- Справді, центри зайнятості надають одноразову грошову допомогу для зайняття підприємницькою діяльністю безробітним, які виявили бажання стати підприємцями і зареєструвалися в органах державної реєстрації як підприємці. Сума цієї допомоги становить від 900 до 7 тисяч гривень, - залежно від попереднього заробітку людини. На жаль, ця допомога не завжди має свої законні підстави та логічне завершення. Ми виплачуємо її після того, як людина пройде 2-3-тижневе навчання на бізнес-курсах, захистить свій бізнес-план та зареєструється як підприємець. Проблема полягає в тому, що прослідкувати, чи дійсно людина має реальні наміри займатися підприємницькою діяльністю і потребує цих коштів, чи ні, дуже важко. Закон також не передбачає можливості повернення коштів, якщо підприємець не використовує їх за призначенням. Як би там не було, намагаємося “відсікати” тих людей, які хочуть отримати ці гроші виключно як матеріальну допомогу для купівлі холодильника чи телевізора. Кошти, які будуть виділятися, можна буде використати тільки на розвиток підприємницької діяльності, тобто вказуватимуться конкретні напрямки, куди можна буде їх вкладати: придбання інвентарю, оренда приміщень, закупівля товару та ін. Контролюватиметься також і строк використання коштів, які, за умови недотримання законодавства, таки доведеться повернути Фонду.

- Підсумовуючи нашу розмову, - якими, отже, є пріоритети обласної служби зайнятості в нинішній ситуації?

- Звичайно, основним нашим пріоритетом є скеровування коштів платників податків безпосередньо на потреби відвідувачів центру зайнятості, а саме на створення нових робочих місць, на допомогу безробітним допомогти визначитися стосовно майбутньої професії та знайти свою роботу.

Стосовно фінансування інших галузей центру зайнятості, то тут пріоритет буде надаватися тим напрямкам, де є реальна віддача цих коштів. Питання в тому, щоб мінімізувати ті витрати, які не знаходять свого логічного завершення.

Наприклад, у наступному році обласний центр зайнятості організовуватиме лише ті види громадських робіт, які дійсно будуть потрібні територіальним громадам і суспільству взагалі.