Вона його потримала день-два у квартирі, проте щось там не склалося, і господиня знайшла вихід із ситуації - прилаштувала собача на невеличкому прибудинковому дворикові. Виносить регулярно туди їжу, склепала навіть будку, через трохи - значно більшу халабуду, напевно, на розраховану зиму. Ото як звели тих дві халабудки під деревами, подвір’я стало схоже на несанкціонований табір ромів, бо поряд стоїть смітник, який чи не щоранку переповнений пластиковими та скляними пляшками з-під спиртних напоїв. Біля нього - довгий, також самовільно склепаний стіл під накриттям. Саме там збираються вечорами ті, що “вживають”. Щоправда, нині випивальників поменшало, холодно все ж таки осінніми вечорами сидіти. Від того всього ой як додалося роботи двірникам. Понад те, собак і так не бракує: хазяйські з сусідніх приватних хат гуляють і бездомні бігають також регулярно, бо ж нема на них ані міського притулку, ані стерилізації.
Щодо стола, то ця історія давня - колись його поставили пенсіонери-відставники УМВС, щоб мирно собі грати у доміно та шашки, ховатися в тіні від сонця. Та коли побачили, що ввечері до столу з двома лавками стягуються галасливі компанії невідомо звідки, щоб випити й закусити, побачили використані шприци, хутенько самі його і прибрали, позаяк люди звикли до порядку. А тепер, схоже, історія повторюється.
Отож на подвір’ї відомчого будинку лишилося хіба що намет розбити й поселитися волоцюгам та кожному, кому домашні тварини не потрібні у хаті, для них будочки поставити. Чим не вихід зі скрутної ситуації і вирішення власного клопоту за чийсь рахунок?
Партнери 