№486 від 03.02.2011p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#До нас пишуть
Протягом тижня чи не кожний сітілайт сповіщав про подію року в місті Рівне. Творчий вечір неперевершеної поетеси Ліни Костенко, з презентацією нової книги “Записки українського самашедшого”. Подія дійсно варта уваги та бажана для всіх небайдужих шанувальників української літератури. Адже Ліну Костенко, можна сміливо назвати найяскравішою постаттю в сучасній українській літературі.
Скупчення натовпу та неймовірна тиснява не спонукала до літературного вечора. Це радше схоже на божевілля - де кожен грав відведену йому роль, попри власне бажання. Все ж таки простоявши майже півгодини на морозі і врешті-решт втиснувшись до холу драмтеатру, зігріваєшся думкою, що незабаром зустрінешся з людиною, яка творить культурний осередок країни.
Атмосфера незатишності панувала від початку до кінця, адже присутність більшості депутатів і працівників владних структур була фальшивою. Це “подія року” для них? Зі сторони цих обранців - прийшовши на презентацію та купивши книгу, означало доторкнутись до прекрасного? - Головною умовою приїзду поетеси до нашого міста є молодь. Саме тому основна кількість запрошень припадає на студентську аудиторію - це слова Галини Кульчинської за декілька днів до заходу. Проте цього не спостерігалося в залі театру. Чи не ті студенти та справжні шанувальники творчості Ліни Костенко, що стояли на дворі попри морозну погоду мали би бути в залі? Чи не вони мали скласти аудиторію презентації книги. Щодо всього владного псевдобомонду - то їм не вистачало тільки Каті Осадчої по-рівненськи, щоб вже дійсно “світське життя” на події року.
Завершенням творчого вечора стала автограф-сесія поетеси, де “вершки” містечкового рівня, з депутатськими значками на лацканах своїх піджаків, повз черги проходили за автографом. З щирими посмішками і шістьма-вісьмома книгами… Незважаючи на людей, які дійсно мають культурний рівень, і на прохання Івана Малковича, щодо ввічливості та толерантності.
Шкода, що з такої події зробили вихід у світ людей, що чхати хотіли на мистецтво. Шкода здоров’я пані Костенко, яка віддала свій час оцим любителям культмасової програми. І попри всі ці факти, приїзд поетеси порадував наші серця та душі. Збагатив духовно і дав ще раз зрозуміти, що незважаючи ні на що - українська мова та література житиме, поки є такі геніальні особистості.
03.02.2011 | Володимир СЕЛЕПИНА |
Рівне-Ракурс №10 від 03.02.2011p. На головну сторінку |