На Рівненщині не буде аварійних шкіл

Про це, а також про те, за якими критеріями відбиратимуть навчальні заклади та за які гроші їх будуватимуть, розповів голова облдержадміністрації Василь Берташ.

Обласну програму будівництва, реконструкції і капітального ремонту шкіл на 2011-2015 роки чиновники розробили та подали на затвердження ще торік. Депутати облради зауважень до неї не мали, тож більшістю голосів підтримали. Ще минулоріч районних керівників зобов’язали при формуванні місцевих бюджетів резервувати кошти на реалізацію програми. Закумулювали гроші й в обласній казні (перехідний залишок від перевиконання бюджету у 2010-му). Їх планують доповнити мільйонами із бюджету розвитку, а це орієнтовно 20 мільйонів гривень. Крім того, Рівненщина очікує на субвенцію з держказни. Якщо гроші ділитимуть пропорційно до кількості населення, зазначив голова облдержадміністрації Василь Берташ, то в область надійде 60 мільйонів гривень. Розраховують чиновники і на спонсорську підтримку та на максимальне використання місцевої сировинної бази, що на їх переконання дозволить здешевити будівництво шкіл. Доки гроші шукатимуть і сумуватимуть, експерти мають визначити, на які об’єкти їх витрачатимуть.

- Починати працювати необхідно вже нині, - зауважив голова облдержадміністрації Василь Берташ. - Тому я своїм розпорядженням створив робочу групу, до якої увійшли будівельники, освітяни та депутати (за бажанням). Вони мають комісійно вивчити стан усіх аварійних шкіл області та подати свої пропозиції щодо першочерговості їх будівництва.

Відбиратимуть претендентів на добудову чи реконструкцію за двома основними критеріями: стан приміщень та демографічна ситуація. Насамперед, експерти оцінять, в яких умовах діти навчаються нині та наскільки готові довгобуди, які потрібно завершувати. Водночас вони мають проаналізувати, чи не пустуватиме школа через 3-5 років, або ж, навпаки, проектанти не врахували позитивної динаміки народжуваності і в новому закладі бракуватиме класних кімнат. За словами Василя Берташа, це необхідно для того, щоб уже на початковій стадії відкоригувати проектні плани. Тож робота членів комісії буде відповідальною і нелегкою. Щоб зрозуміти наскільки, головний освітянин області Іван Вєтров підготував слайд-шоу і продемонстрував журналістам аварійні навчальні заклади Рівненщини.

Наприклад, у Мульчицькій загальноосвітній школі, що у Володимирецькому районі, нині навчається 476 учнів. Крім того, щорічно в селі народжується 55-60 дітей. Заклад збудували у 1960 році з дерева, яке до того вже прослужило не одному поколінню. Тож тепер будівля в аварійному стані і ремонту не підлягає. Для облаштування класних кімнат у 2008 році почали реконструювати місцевий будинок культури. Втім через відсутність коштів, йому так і не судилося стати освітньо-культурним комплексом.

Лише на три роки молодша Берестівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Дубровицького району. У ній навчається 320 дітей. Здобувати знання їм доводиться в приміщенні, стеля якого тримається на підпорах.

У довоєнних будівлях проходять уроки і в Будеразькій школі Здолбунівського району. Майже сотня дітей чекають завершення нового навчального закладу, який збудований на 60-70 відсотків.

Всього ж в області 21 аварійна школа. Втім, на переконання Василя Берташа, розпорошувати гроші не доцільно. Варто вибирати на кожен рік по кілька об’єктів і дарувати учням на перше вересня новий навчальний заклад.

Тож після висновків комісії, в кількох селах Рівненщини вже взимку оживуть будівельні майданчики. На них працюватимуть і місцеві жителі, які донині шліфували свою майстерність на столичних та закордонних будівництвах. Щоб вони мали заробіток поблизу родин, очільник області дав вказівку підшукати якнайбільше сільських фахівців. Відтак, во-ни матимуть прибуток, а казна - відрахування.

Василь Берташ запевнив, що нові школи зводитимуть за сучасними європейськими технологіями: швидко, якісно і красиво. Крім того, вони матимуть власні котельні, що працюватимуть на альтернативному паливі. Ефективність енергоекономії беззаперечна, пояснює Василь Берташ, адже в нововідкритих школах у Познані та Богушах за місяць вдвічі зекономили на опаленні. Ці гроші мають іти на розвиток освіти: нові кабінети, комп’ютерну техніку, спортивні зали, адже діти - це майбутнє й інвестиції в них обов’язково принесуть дивіденди для області та держави.