Раптова смерть уві сні

- Справді, багато людей мають проблеми, пов’язані зі сном. Розлади сну мають суттєвий негативний вплив на якість життя, викликаючи надмірну денну сонливість, депресію і порушення розумової та фізичної працездатності, - коментує проблему Юлія ДРАЧУК, завідувачка відділення функціональної діагностики РОКЛДЦ ім. В.Поліщука. - До 28% населення страждає від порушення дихання під час сну різного ступеня тяжкості. Повний (апное) або частковий (гіпопное) колапс верхніх дихальних шляхів під час сну є формами, пов’язаних із сном порушень дихання. Терміном “апное” позначають порушення дихального повітряного потоку під час сну тривалістю не менше 10 с. Найбільш частим варіантом є обструктивне апное сну. Результати обстеження показують, що поширеність апное сну становить 7,8-10,9% серед чоловіків і 2,3-7 серед жінок.

- Кому ставлять діагноз апное, які його ознаки?

- Частіше апное трапляється у чоловіків, людей з надмірною вагою і артеріальною гіпертензією, а також похилого віку. Основними клінічними симптомами обструктивного апное-гіпопное сну (СОАГС) є надмірна маса тіла, підвищена денна сонливість з частими мимовільними засинаннями і хропіння. СОАГС характеризується наявністю повторюваних епізодів обструкції верхніх дихальних шляхів під час сну, які викликають зниження насичення крові киснем різного ступеня виразності. У подальшому виникає реакція активації центральної нервової системи (мікропробудження), що призводить до порушення функції вегетативної нервової системи, яка регулює функцію внутрішніх органів, і порушення якості сну. Залежно від тяжкості захворювання такі явища можуть виникати від 5 до 100 разів на кожну годину сну, а загальна тривалість дихальних пауз становить 3-4 години за ніч. За даними обстежень, пацієнти з обструктивним апное сну суттєво частіше, порівняно зі співставними за статтю і віком людьми без порушень дихання під час сну, страждають від серцево-судинних захворювань.

У понад 50% пацієнтів з апное сну відзначається артеріальна гіпертензія. Результати обстежень показують, що середній рівень артеріального тиску в ранкові години збільшується з наростанням частоти апное. Одним із наслідків зниження насиченості киснем крові можуть стати тяжкі порушення серцевого ритму, які несуть небезпеку для життя хворих, зокрема, не тільки тих, які страждають на ішемічну хворобу серця. Тривалі апное сну підвищують ризик розвитку інфаркту міокарда та цереброваскулярних захворювань. Ризик виникнення інсульту підвищений у пацієнтів із синдромом обструктивного апное сну, особливо серед чоловіків молодого віку, навіть, якщо ці розлади легкого ступеня. Встановлено зв’язок нічного апное з раптовою смертю. Виявлено, що в період від півночі до 6 години серед хворих з нічним апное померли 46%, тоді як в загальній популяції на цей період приходиться 16% смертей. СОАГС прямо корелював з відносним ризиком раптової смерті, який для хворих з нічним апное складає 2,57 до загальної популяції. Обструктивні апное сну впливають негативно на перебіг та погіршують прогноз хронічної обструктивної хвороби легень, порушують процеси сну, які призводять до появи втоми, сонливості, дратівливості, проблем з пам’яттю, мисленням, концентрації уваги та змін особистості.

- Розлади сну і раптова смерть уві сні переважають у чоловіків, так?

- Сексопатологи, андрологи та урологи знають, що виробництво чоловічого гормону тестостерону відбувається головним чином у глибоких стадіях сну, які при СОАГС практично відсутні. А недостатня кількість тестостерону в організмі, як відомо, веде до зниження лібідо та імпотенції у чоловіків. Однією з функцій соматотропного гормону, який виробляється також у глибоких стадіях сну, є регуляція жирового обміну, а також мобілізація жиру із “депо”. Тому жир, замість того, щоб перетворюватись в енергію, накопичується в різних ділянках тіла, а жирові відкладення на рівні шиї призводять до подальшого звуження дихальних шляхів і прогресування СОАГС.

За допомогою сучасних діагностичних систем можна поставити правильний діагноз та призначити своєчасне адекватне лікування, що має величезне соціально-економічне значення. Завдяки існуючим діагностичним методам ми можемо отримати нові відомості про функціональний стан головного мозку, підвищити інформативність досліджень, вирішити низку важких диференційно-діагностичних задач.

Проведення електроенцефалографічного обстеження (ЕЕГ) має важливе діагностичне значення при багатьох неврологічних захворюваннях. ЕЕГ використовується в діагностиці епілепсії, для оцінки тяжкості енцефалопатій різного генезу (метаболічних, інфекційних, дегенеративних), фокальних мозкових уражень (церебральний інфаркт, новоутворення, геморагії), дозволяє оцінити глибину коматозних станів, контролювати рівень свідомості при наркозі. За останні роки значно розвинулись вже існуючі та з’явились нові напрями в діагностиці захворювань нервової системи. Втілення таких функціональних методів обстеження, як відеомоніторинг ЕЕГ (ВЕЕГ), амбулаторний моніторинг ЕЕГ, полісомнографія, стало якісно новим напрямом у вирішенні діагностичних завдань, які стоять перед неврологами.