Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №510 від 21.07.2011p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30


#Підкорені вершини

Ніколайчик Наталія: “Хотіла навчитися захищати себе і стала бронзовою чемпіонкою світу з дзюдо”

Ніколайчик Наталія: “Хотіла навчитися захищати себе і стала бронзовою чемпіонкою світу з дзюдо”

Сильним людям підкорюються найвищі вершини, позаяк вони не здаються за жодних обставин. Так, наша землячка Ніколайчик Наталія, навчаючись захищати себе, стала бронзовою чемпіонкою світу з дзюдо. Вона не скорилася недузі, а продовжує працювати над собою та має великі плани на майбутнє.

Ідучи зі школи, 9-річна дівчинка часто спостерігала у віконечко спортивного залу за тренуваннями з дзюдо. Тепер вона - бронзова призерка Чемпіонату Світу серед спортсменів з вадами зору, і в її планах - підкорити Олімпійські ігри - 2012, беручи до уваги те, що до 21 року Наталія не знала, що в неї обмежений зір.

Точну кількість нагород не знає навіть сама Наталія, тому що рахувати кубки і медалі є поганою прикметою. Наразі вона - член штатної збірної команди України із дзюдо серед спортсменів з вадами зору, майстер спорту України міжнародного класу, багаторазова чемпіонка України з дзюдо, володарка кубків України (2009 - 2010 рр.), бронзова призерка Чемпіонату Світу в Туреччині (2010 р.). А нещодавно Наталія стала лауреатом Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України.

- Наталіє, розкажіть для початку, в чому полягає суть дзюдо.

- Сенс в тому, щоб взяти суперника у захват і зробити такий прийом, щоб суперник опинився на лопатках. Це називається “чиста перемога”. Для мене дзюдо - це спосіб життя. Я використовую спортивні навички не тільки на тренуваннях, але й коли закручую консервацію на зиму, прибираю чи працюю на городі.

- А як починалася ваша спортивна кар’єра і чому обрали саме дзюдо?

- Мені було 9 років. Я перебувала у колективі, що складався переважно із старших хлопців, які інколи ображали дівчат, і в мене було надзвичайне бажання їм протистояти, але я не могла. Щодня я ходила зі школи повз спортивний зал, в якому займалися дзюдо. Там було маленьке віконечко і я полюбляла спостерігати, як діти стрибають, падають, виконують прийоми. Потім я теж вирішила записатися на дзюдо. Мій покійний батько одного разу прийшов на заняття і сказав: “Зробіть з неї людину”. І так почали ліпити з мене - людину.

- Пам’ятаєте свою першу нагороду?

- Це були змагання в Кузнецовську і я зайняла 3 місце. На той час займалася дзюдо всього три місяці, тому ця нагорода вселила в мене велику віру і надала наснаги. Після цього почалися змагання, збори. Через те, що я віддавала весь свій вільний час спорту, в школі успіхи були не дуже. Хоч і навчатися дзюдо було теж нелегко: в нашому дівочому колективі завжди змагалися за лідерство, тому хотілося бути найкращою. Рівненька команда стала досить сильною і я почала займатися інтенсивніше.

- А як отримали звання майстра спорту?

- Спочатку я була кандидатом у майстри спорту. Неодноразово отримувала травми, проте продовжувала тренуватися - було дуже важко. Коли мені виповнилося 16 років, вирішила відлучитися від спорту. Ця пауза тривала цілих 5 років.

- Чим займалися в цей час?

- Потрібно було забезпечувати себе фінансово і я влаштувалася на роботу. Спочатку працювала офіціантом, потім барменом, і навіть охоронцем в одному із супермаркетів.

- А як же ви знову повернулися у спорт?

- Я зрозуміла, що така робота - не для мене, бо не бачила перспективи, кар’єрного росту. Я твердо вірила, що можу досягти чогось більшого. Думки про повернення виникали і раніше, але я боялася, що мене не приймуть назад у команду. Одного дня прийшла на тренування, щоб позайматися хоча б один раз. Тренер сказав, що потрібно продовжувати тренуватися і якщо я на чемпіонаті України займу призове місце, то він візьме мене назад у команду і в майбутньому я зможу заробляти хоч якусь копійку. Це було ризиковано, бо могла втратити і роботу, і спорт. Але я ризикнула і зайняла на чемпіонаті України друге місце та отримала звання майстра спорту.

- Це було моментом повернення?

- Так. Я пишалася собою, і тренер був дуже задоволений таким результатом. Ми вирішили тренуватися далі, щоб досягти більших висот. Спочатку я намагалася поєднувати роботу і спорт: мене відпускали раніше, вираховуючи пропущені години із зарплати. Було дуже важко і через два місяці я зрозуміла, що треба вибирати щось одне. Знову ризикнула - залишилася у спорті. Після цього тренер став помічати, що в мене проблеми із зором і ми пішли до лікаря. Виявилося, що мій зір не корегується і з такими вадами людям від народження дають інвалідність. Лікарі взагалі були здивовані, як я з таким полем зору живу. А я ж не знала, яким воно має бути насправді, тому що такою народилася і думала, що так має бути.

- І як після такої новини спортивна кар’єра розвивалася далі?

- Тренер розповів, що існує параолімпійський спорт і люди з вадами зору теж можуть виступати. Я вирішила поїхати на чемпіонат України, де зайняла перше місце серед людей з вадами зору. Потім у Туреччині відбувався Чемпіонат Світу. Була скликана спеціальна комісія з лікарів Туреччини та Франції, які мали встановити, чи дійсно я підходжу під нормативи інваспорту. Після перевірки підтвердилося, що мій зір дозволяє брати участь у змаганнях з людьми з вадами зору. Тоді я стала бронзовою чемпіонкою світу, і мені присвоїли майстра спорту з міжнародного класу. Після цього змінилася не лише моя кар’єра, а й особисте життя.

- Все стало налагоджуватись?

- Так. До Чемпіонату Світу мій коханий запропонував одружитися, і я погодилася. Після того, як приїхала зі змагань, в нас було дуже мало часу для підготовки свята. Більше того, я змушена була поїхати на збори і залишався всього тиждень до весілля. Але ми все-таки одружилися.

- Як чоловік ставиться до такого спортивного способу життя?

- Було важко спочатку поєднати сімейне життя і спорт. Постійні збори, змагання, змагання і знову збори. Я приходила додому і від виснаження просто падала. Чоловік питав: “Воно тобі треба?”, а я казала: “Дуже треба!”. Він байкер і любить волю, а у спорті такої волі немає - все за графіком. Тренування неймовірно виснажували, боліли всі м’язи - була крепатура. Коли чоловік казав: “Давай я тебе обійму”, я відповідала: “Ой, любий, дай я просто ляжу”. Спочатку він дратувався, а зараз вже змирився, бо я йому пообіцяла, що після Олімпійських ігор піду в декрет.

- Тобто для вас головна

мрія - виграти Олімпійські ігри - 2012?

- Наразі, так. У квітні цього року в Туреччині на Всесвітніх іграх я зайняла друге місце і це дозволило заробити ліцензію на Олімпіаду. Програла дівчині з Франції, але це мене ще більше загартувало. Я хочу бути не лише найкращою, але й самодостатньою особистістю - це й керує мною.

- А як же фінансовий бік, яка ситуація у вашій сім’ї?

- Я не можу сказати, що чогось сильно потребуємо. Звання майстра спорту з міжнародного класу дозволяє отримувати президентську стипендію. Також я працюю інструктором і треную маленьких діток, але платять за це, чесно кажучи, небагато.

- Важко бути тренером?

- Я треную шестирічних діток, а з ними важко працювати, бо вони інколи не хочуть займатися. До того ж доводиться поєднувати свої тренування з їхніми заняттями. Я намагаюся зробити тренування цікавими та корисними. На жаль, відсутність фінансового забезпечення для дітей не дозволяє зробити це в повній мірі. Наприклад, літом організовуємо табір з дзюдо, а в декого немає можливості оплатити перебування у ньому дитини. Хоча є такі батьки, що самі не дозволяють своїм дітям займатися, аргументуючи це погіршенням успішності в школі. А є й протилежні випадки, коли батьки змушують дітей відвідувати тренування. Інколи це призводить до того, що через деякий час малюкам починає подобатись дзюдо. Бувають випадки, коли мій зір заважає працювати, бо не завжди можу побачити всіх дітей.

- А є у вашому житті тренер, який відіграв неабияку роль?

- Так. Це Михайло Якович Романкевич. Він тренує особисто мене і збірну України із дзюдо. Коли в мене не стало батька, то він підтримував і давав хороші поради. Я намагалася перейняти якнайбільше корисного від нього.

- Доводилось застосовувати прийоми в звичайному житті?

- Я не хочу цього робити, бо можу завдати непоправної шкоди людині. Але був один випадок у той період, коли я не займалася спортом. Якось вночі я йшла з роботи додому, тому що працювала барменом у нічну зміну. Два хлопці намагалися зі мною досить нав’язливо познайомитися. Я спробувала вирішити питання словесно, але один з них не хотів нічого слухати і почав тягнути мене за руку. Тоді я застосувала один з прийомів і кривдник опинився на землі. Поруч проїжджало таксі, водій зупинився, я пояснила йому ситуацію і він люб’язно запропонував підвести мене додому.

- У вас є улюблена нагорода?

- Ні, улюбленої немає. Я дуже люблю момент, коли стою на п’єдесталі і грає гімн України. За ці лічені хвилини мене переповнює надзвичайна гордість. Хоча, як на мене, найсерйозніші мої змагання - це Всесвітні ігри цього року.

- Ви закінчували вищий навчальний заклад?

- Раніше навчалася в РЕГІ на реабілітатора, але так і не закінчила. Тепер планую відновитися, бо хочу в майбутньому бути тренером, навчати дітей тому, що знаю сама. З радістю передавала б знання і своїм майбутнім дітям. Але я хочу дати їм вибір. Якщо вони оберуть дзюдо, то я буду дуже рада.

- В яких країнах довелося побувати і де найбільше сподобалось?

- Була в Польщі, Туреччині, Білорусі. Найбільше мені сподобалось у Туреччині, хоча, можливо, я не встигла побачити інші країни у всій красі. А в Україні відвідала усі обласні центри, деякі навіть не один раз. Хоча в майбутньому я б не хотіла покидати Рівне. Можу з впевненістю сказати, що це моє улюблене місто.

- Які чемпіонати плануєте підкорити найближчим часом?

- У листопаді цього року проходитиме чемпіонат Європи, то зараз готуюся до нього, а потім Олімпійські ігри - 2012 та 2016.

21.07.2011Вікторія ЗУБОВА


Переглядів: 166

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 909 від 18.04.2019p.
¤ 
Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено

Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено

Без чого не можна уявити собі великодній стіл? Звичайно ж, без крашанок та писанок — символів зародження нового життя і традиційних подарунків на Пасху. Саме з них починається святкова трапеза, їх дарують близьким та рідним, йдучи у гості, роздають бідним і залишають у церкві. Та прикрасити великоднє застілля крашанками, пофарбованими в один колір, якось банально. Тому, пропонуємо вам найкращі ідеї, як із звичайного яйця зробити яскравий і смачний шедевр до Пасхи....

¤ 
Браво, федерація!

Браво, федерація!

РОФФ зробила все, щоб зірвати суперкубок, і звинуватити у всьому “ОДЕК”...

¤ 
ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб

ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб

Автопригоди за участі велосипедиста та мотоцикліста сталися у Рівному та Рокитнівському районі....

¤ Історія успіху
«Фірма Фармікс» тримає марку

«Фірма Фармікс» тримає марку

Ольга БАХАНОВА: «Пропонуємо понад 100 тисяч найменувань обладнання та витратних матеріалів від світових виробників»

Сучасну медицину неможливо уявити без лабораторної діагностики. Проведення оптимального комплексу лабораторних досліджень дозволяє виявити хворобу на початковій стадії, запобігти подальшому її розвитку, значно скоротити витрати і пацієнта, і держави на лікування важких ускладнень та хронічних форм хвороб. «Якщо хворі видужують, то їх зціленню радіють не тільки вони самі, їх близькі та лікарі, а й наш колектив», – зауважила директор і засновник ПП «Фірма Фармікс» Ольга БАХАНОВА (на фото)....

¤ 

На Рівненщині з’явився клас на колесах

У Привільненській ОТГ, що на Дубенщині, старий недієвий автобус переобладнали в яскравий навчальний клас. Це вдалось зробити в рамках реалізації проекту «Територія свободи» в рамках обласного конкурсу ідей молодіжних ініціатив....

¤ 
Олексій Муляренко: «Розвиток сільської медицини - пріоритетний напрямок нашої роботи»

Олексій Муляренко: «Розвиток сільської медицини - пріоритетний напрямок нашої роботи»

Нинішній рік на Рівненщині можна з повним правом назвати роком сільської медицини. За останні кілька десятиріч не проводились такі масштабні будівельні та ремонтні роботи у ФАПАх, амбулаторіях та інших закладах сільської медицини, як у 2019 році. Потрібно відмітити вміння влади області налагоджувати співпрацю з поважними міжнародними фінансовими організаціями. Цього в історії області не було ніколи. В якості прикладу такої плідної співпраці варто нагадати проект Світового банку «Поліпшення охорони здоров?я на службі у людей», в рамках якого проводяться роботи з оновлення та реконструкції 89 амбулаторій в різних районах області....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (7951)
2. Моє місто - найкраще [427] (4651)
3. Як правильно приймати вітаміни? [749] (3873)
4. Секс із мусульманином [271] (3603)
5. Рiвне-Ракурс Популярна громадсько-політична обласна газета. Тираж 16 000 екз. на тиждень Передплатний індекс 23429 [0] (3563)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (3380)
7. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (3359)
8. Догляньте мене до смерті [278] (3201)
9. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (3170)
10. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (2894)
11. Якщо у сні приснився вуж [219] (2254)
12. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (2202)
13. Розклад руху автобусів [253] (2033)
14. Коли розпочинати садити городину [599] (2021)
15. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (2016)

ТОП-15 свіжого номера:

1. На Рівненщині з’явився клас на колесах (152)
2. Розбірки в медичній галузі: (151)
3. *Дмитро Чекалкін: «Петро Порошенко зробив для України за п?ять років більше, ніж всі інші президенти за двадцять три роки» (150)
4. Нічна погоня поблизу Рівного (149)
5. «Фірма Фармікс» тримає марку (149)
6. Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено (149)
7. Бойова, але безгольова нічия у Калуші (146)
8. Як вибирати сонцезахисні окуляри. На що звернути увагу (146)
9. Понад 600 старшокласників опановують військове мистецтво (145)
10. Браво, федерація! (145)
11. Японські інвестори зацікавлені у співпраці з Рівненщиною (144)
12. Кілька варіантів глазурі для пасок (144)
13. ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб (142)
14. Тетяна Литвинова йде з СТБ (140)
15. На Рівненщині затримали трьох «домушників» (138)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс