Надворі зима - а у нас літо!

Назва вечірки “Кубинська спека: надворі зима - а у нас літо!” одразу ж інтригує: як серед холодної зими організатори збираються влаштовувати спекотне літо? Запальна латиноамериканська музика й танці зробили своє - в цей день у кафе “Гостинна хата”, де відбувалося дійство, було справді гаряче.

Дата проведення вечірки припала на Міжнародний день танго - 11 грудня, який організатори також не оминули увагою. В одному із завдань конкурсів перемогли двоє учасників, та були нагороджені призом - безкоштовна фотосесія від відомих рівненських фотохудожників Олексія Потянка та Валерія Якимчука.

Вечірка розпочалася з романтичної бачати - танцю Домініканської Республіки. Для шанувальників клубної латини, бачата - це другий, після сальси, улюблений танець. Він виконується на сальсатеках (дискотеках, де крутять сальсу), коли танцюристи вже втомилися від швидких ритмів чи тільки починають розтанцьовуватися. Учасники вечірки успішно танцювали під ці мелодії як саму бачату, так і звичайнісінькі “медляки”.

Сальса не є бальним танцем, каже організаторка вечірки Ольга Костюкова, вона належить до загальнодоступних - “соціальних” танців, для яких не потрібний особливий танцювальний хист: три кроки - пауза - три кроки - пауза, і ви вже танцюєте сальсу.

Для розвитку пластичності та сексуальності танцюємо регетон - танець, який походить із Пуерто-Рико, а на Кубі має назву кубатон. Він може бути зухвалим та грайливим, сексуальним та граційним, прекрасно розвиваючи координацію рухів та пластику тіла. Танцюючи регетон, будьте готові викластися на всі 100 відсотків!

У “соціальних” танцях партнер веде, наголошує Ольга Костюкова, але він тільки пропонує партнерці йти за ним, а її справа - прийняти це запрошення чи ні. Бальники ж звикли, що партнер - головний. Тут же танцюючи з різними партнерами, потрібно бути готовою до різних характерів, різного стилю, навіть різного світосприйняття.

- У першому класі я рік займався бальними танцями й це відчуття залишилося на усе життя, - каже організатор вечірки фотохудожник Олексій ПОТЯНОК. - Нас тоді вчили основам відносин між партнеркою та партнером, як запрошувати дівчину до танцю, як тримати осанку, пластично рухатися. У цьому було щось аристократичне, чого так бракує молоді зараз. І якось потрапивши в студію “НУЕВО”, я відчув певну ностальгію, зрозумів що можу і хочу танцювати. Багатьох учасників студії я знав особисто, підкупало те, що вони не ставили акцент на досконалу техніку, як у бальній школі. У наших дискусіях навіть були суперечки, бо я усе життя слідкував за виступами бальників, багато конкурсів фотографував.

Одне можна сказати точно: щоб танцювати будь-які танці, треба мати найголовніше - бажання. І тоді все точно вдасться!