Дружини з собою ніколи не брав, хоча вона не раз напрошувалася поїхати на море. Але сталося так, що захворів їхній єдиний син, п’ятирічний Максимко, якому лікарі приписали курортно-санаторне лікування, свіже морське повітря. Тут вже Ірина від нього не відступилася: “Поїду я з дитиною” - заявила вона Івану. Чоловік переконував, що краще йому поїхати, адже вона там ніколи не була, та дружина йому Максимка не довірила: “Я - мати, і краще з усім впораюся ніж ти”. Тож взяв Іван путівку в санаторій, що був вказаний у лікувальній картці сина. Хвилювався чоловік, коли їхала Ірина, та вона заспокоїла його, мовляв, не переживай і не думай за дурне, я ж їду з дитиною. Ці слова не заспокоювали його, бо ж зі свого досвіду знав, що саме такі жінки користуються попитом у відпочиваючих чоловіків. Але знаючи свою дружину, заспокоював себе.
Час пролетів швидко, і ось уже дружина з сином вдома. Зрадів Іван невимовно. Ірина тулилася до чоловіка, цілувала, розповідала, як сумувала за ним. А малий Максим вискочив батькові на руки і ділився своїм:
- А ми, татку, з мамою засмагали на гарячому пісочку, купалися в морі. Лікар мазав мене якоюсь гряззю, давав уколи, але мені не боліло. А от мамі той доктор кожної ночі давав укол, і їй боліло, бо так кричала, що я аж в другій кімнаті не міг заснути.
В Ірини серце ледве не зупинилося, почервоніла, мов буряк.
Іван з Іриною не сварилися. Тільки в санаторій поодинці вже не їздили.