Тільки за минулий рік ця найбільша в області лікарня надала медичну допомогу двадцяти восьми тисячам рівнян (для прикладу в 1991 році - цей показник становив вісімнадцять тисяч пацієнтів), було проведено п’ятнадцять тисяч операцій. Сьогодні Рівненська міська лікарня - це двадцять чотири відділення з 850 ліжками для хворих, з яких шість відділень мають статус обласних, у лікарні працює тисяча шістсот працівників.
Автор зустрівся із паном Кучеруком і попросив його розповісти про життя та здобутки найбільшої в регіоні лікарні та поділитися секретами розвитку керованого ним закладу в наш дуже непростий час.
- Секретів тут особливих немає. Ми вже багато років, як налагодили добрі стосунки з міською владою, яка весь час підтримує міську лікарню, і за це ми їм дуже вдячні. Однак, можливості місцевої влади обмежені, і ми це чудово розуміємо, тому самостійно шукаємо кошти для оновлення лікарні. У цьому нам дуже допомагають благодійники та спонсори. Завдяки цим добрим людям вдається зробити дуже багато - насамперед, забезпечити наших пацієнтів якісною медичною допомогою. У цьому ж сприяють і наші іноземні колеги. Так, нещодавно для проведення складних операцій на серці та судинах ми отримали ангіограф вартістю 770 тисяч євро. Зрозуміло, що за власні кошти ми таке обладнання не могли б придбати ні за яких умов. Взагалі допомога колег з-за кордону для нас дуже багато важить. Ми також прагнемо сприяти їм у роботі. Був випадок, коли у Польщі ледве не зірвалося будівництво великої клініки в місті Забже через нестачу працівників. Ми допомогли, знайшли наших будівельників, які дуже швидко та якісно виконали роботи, натомість польські колеги були задоволені та красно дякували за це.
Взагалі наші люди, дуже добрі та працьовиті. У цьому мені ще раз довелося пересвідчитися нещодавно, коли після жахливої аварії маршрутного таксі, де загинуло десять чоловік, травмованих доставили до нас. Про цю трагедію я дізнався дуже швидко, буквально за лічені хвилини повернувся до лікарні, і медичний персонал почав готуватися до прийому постраждалих у ДТП. Коли перші машини швидкої допомоги прибули до лікарні, вже на вулиці їх чекали наші працівниці із каталками, аби не гаяти жодної хвилини. Я бачив, наскільки важко було моїм колегам дивитися на понівечених жертв автокатастрофи, серед яких були діти. Кров, крики, сльози рідних жертв аварії - це було жахливо. Однак, наші лікарі та медичні працівники відразу почали надавати невідкладну допомогу, боролися за кожне життя. Хочу сказати, що ми досить давно поставили собі за мету - мати в лікарні не менше десяти відсотків ліжок у відділеннях реанімації, цього досягли. Зараз у міській лікарні є чотири відділення реанімації, які мають усе необхідне обладнання для допомоги у критичній ситуації, коли йдеться про загрозу життю пацієнтів. Вважаю це значним здобутком. У цілому ж хочу сказати, що ми постійно рухаємося вперед і наші лікарі сьогодні є одними з лідерів у державі з лікування інфаркту, гематології, операцій на підшлунковій залозі.
Партнери 