Основний інстинкт - секс чи самозбереження?

Та ні. Може, і прожив би він спокійно та комфортно до самої старості, радіючи своєму будинку, дітям, онукам і улюбленій роботі, аж раптом смикнула його нелегка в Інтернет залізти і завести свій блог. Ось тут все й почалося. Виставив наш дід аватарку захоплюючу, та й пішов, що називається, розважатися в мережі з молодими дівчатами і зрілими тітоньками. Язик у нього підвішений був добре, з ерудицією справи теж вельми і вельми непогано йшли, і став наш герой користуватися віртуальним успіхом у всіляких шукачок принців, київської прописки і просто легких і необтяжливих стосунків.

Довго, чи не дуже, сидів він у віртуальній мережі, та прийшов, видно, час і в реальне життя вилізти. Виліз раз, виліз два, виліз три, дивись - і підсів наш дідусь на одноразові зустрічі без взаємних зобов’язань. І все б ішло у нього добре, поки наш немолодий (і ще зовсім не старий!) чоловік раптом абсолютно несподівано для себе, а ще більше - для своєї сім’ї… закохався! І пішло-поїхало…

Людочка (так звали обраницю нашого героя) була років на 25 молодшою від нього, родом з Молдови, в Києві жила у гуртожитку і заробляла собі на життя тим, що десь там чимось приторговувала. Так сталося (а це було влітку), що сім’я дочки, в одній квартирі з якою проживав наш зрілий жених, поїхала на дачу. Людочка, звичайно ж, не могла залишити свого коханого без допомоги по господарству, а головне - у холодному, холостяцькому ліжку, зовсім одного. Як-то кажуть, щасливі годин не помічають. Стрімко пролетів медовий місяць наших голубків, а тут і донька із сім’єю з дачі приїхала у своє, так би мовити, родове гніздо і законне місце проживання. Та ось біда - не хотілося Людочці категорично назад в общагу повертатися. Хочу, - каже, за тебе, принцу мій, Олександре (так нашого діда звали), заміж - і все тут! До того ж сім’я доньки разом з нашим героєм мала намір приватизувати квартиру. Ну, як тут бідній дівчині з Молдови не скористатися таким чудовим шансом?!

Нудні подробиці всієї цієї історії викладати не стану. Скажу тільки одне: влип би наш бідолаха по самі вуха, внаслідок повної втрати інстинкту самозбереження, та спасибі дочці! Допомогла вона батькові викрутитися з цієї історії з любов’ю і київською пропискою для молдавської нареченої.

Змирилася донька нашого Олександра з тим, що батько її одружується, але умову йому поставила жорстку: женитися - женись, але в приватизації, улюблений мій татку, ти брати участі не будеш (у нотаріуса добровільну відмову підпишеш) і дружину свою молоду у квартиру прописувати теж не будеш.

Що тут було!.. Вся любов з Людочки враз зіскочила, і до того їй прикро було, що витратила вона стільки часу і сил на цього “в’ялого старого з млявим інструментом” (цитата з Людочкіного блогу), що рознесла вона чутку про те, який її колишній наречений старий, самовпевнений кретин і до того ж - імпотент, по всіх блогах.

Не скоро оговтався після такого потрясіння наш герой. Але час, як відомо, лікує. Попив трохи оковитої, поділився горем з жалісливими Інтернет-тітоньками (Інтернет у нього безлімітний, і сидіти в ньому можна хоч цілодобово), а потім знову почав з онуками проводити час, займатися улюбленою роботою і про невдале одруження, схоже, згадувати перестав.

До чого це я? Та все до того ж. Віртуальне життя - воно тільки спочатку віртуальне, а потім так може по голові реально шандарахнути, що не зрадієш. І, якщо людина вже немолода, основним інстинктом для нього є зовсім не секс, а інстинкт самозбереження. У всякому разі, так має бути.