![]() |
№584 від 03.01.2013p. |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"
Новини Рівне |
#Різдво Колядка: згадати всіх“Ой, Зима, Зима, Що ти нам принесла? Усе… Глибокі сніги, святі вечори, Різдво, колядку, День з курячу п’ятку...” (Народний фольклор) Традиційно зима в українців знаменується не тільки із поступовим зменшенням тривалості ночі й повільним, але невпинним збільшенням дня, але й з приходом найпочесніших ритуальних щорічних дійств, що сягають своїм корінням сивої глибини тисячоліть, коли людина тільки вперше осягнула періодичність руху Сонця і його значення у своєму житті. Наші Предки колядували - складали величальні тексти і прославляли ними новонароджене Сонце, увінчували його славбами і піснями - зимовими обрядами, віддзеркалюючи у них свої почуття єдності з Природою, своє бачення світу: “Ой як то було ще із нащада Світла... Ой як не було ще ні Землі, ні Неба, А що було - тільки лиш синєє море... А посеред моря всесвятеє дерево, А на тому древі три синії птиці... Радоньку радять... Як Світ оснувати... Та й урнули птахи в Світові глибини, Та й винесли птахи золотий камінчик, Став із того каменю ясен Панич-Сонце. Та й винесли птахи світел-срібен камінь, Стала з того каменю світла Панна-Місяць... Та й винесли птахи золотий пісочок, Стали із пісочку дрібнії Звіздочки...” Православна Церква вела з колядниками і колядками нещадну боротьбу, забороняла їх, адже вони нагадували українцям про Спадщину Предків, їх рідний край, прадавній звичай і світогляд. Однак, обряди були настільки стійкими і багатими на фольклор, що трималися більше на генетичному, аніж на матеріальному рівні, що їх неможливо було викорінити і вони були просто з часом послідовно перемішані із християнством. Таким чином, архаїчні мотиви й образи переплелися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Сама етимологія слова “Коляда” походить від слів: “Коло” та “Дар”. Коло - тут виступає, як річний цикл, який доходить до свого апогею - кінця і водночас початку, так народжується нове Сонечко, яке приносить теплі і довгі дні - себто, стає справжнім Даром для людей, або іншими словами: КОЛАДАРОМ, КАЛЕНДОЮ, КОЛЯДОЮ… Найбільш автентичними, які не розчинилися і збереглися найповніше - є гуцульські, бойківські і лемківські колядки. У деяких західноукраїнських текстах є оригінальний мотив створення світу птахами-деміургами - коли голуби спускаються на дно моря за піском, з якого постане Земля. У карпатських слов’ян у старовинній пісні співається: “У той час, коли не було ні Землі, ні Неба, тільки одне синє море - серед цього моря стояло два дуба, а на дубах сиділи два голуби; голуби спустилися на дно моря, дістали піску і каменю, з яких і створилися Земля, Небо і небесні світила”. Міфологічний сюжет, відображений у цій старовинній колядці, існував ще за доби скіфів: на бронзовому рельєфі зі скіфського кургану є і дерево з птахами, і сонце, і місяць. Подібні сюжети можна знайти й на українських вишитих рушниках аж до початку ХХ століття. Дослідники вважають, що це дерево - символ галактики, яку тримає так зване Дерево світу, що єднає Землю, космос і потойбічний світ померлих. У змісті колядок часто висловлюються побажання успіху усім членам родини. І нікого не забуто: ні господаря, ні всю його родину, ні вдову, ні сироту. Колядують у різних етнічних областях України по-різному. Це і дорослі парубки, і в окремих випадках дівчата, інколи і ґазди, воїнські гурти (опришки, характерники) і окремо діти, літні люди. Найчастіше першими ідуть малі діти, переважно хлопчики. Вони не минають нікого. Ця обставина пояснюється усталеним повір’ям про першого колядника-хлопчика. Саме поява першим хлопчика була щасливою ознакою. Тому, батьки наказували дітям зайти до самотніх людей та вдів, щоб принести їм разом із Колядою світлу Долю, Щастя. Яскравим атрибутом різдвяних колядників є наша оберегова восьмикутна зірка - Алатир, з якою вони ходили колядувати. Але цей символ згодом під впливом християнства був змінений на ізраїльську зірку Давида. Цікавою є процедура виготовлення оберегової зірки. Її робили, як правило, із звичайного решета. Потім цю конструкцію обклеювали різнокольоровим папером, прикрашали фольгою, стрічками і китицями. До бокових стінок зірки часто прикріплювали картинки та сюжети з вертепу, а в середину вставляли свічку. Таким чином утворювалось щось на зразок чарівного ліхтаря. Колядки - це важливий документ нашої глибокої доісторичної дійсності, взаємин наших Предків з Всесвітом і Природою, наших взаємин... У них - вияв найвищих людських чеснот - шанування людини, її пам’яті, ділити радість з іншою людиною; бажати їй те, що бажаєш собі; шанування праці; психіка тодішньої людини; її бажання, мрії, надії й т.п.
Коментарі (0):
|
© 2001-2025 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено. |
тел.(098)0565477, (096)3950057 Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється Наші сайти: |