Підступна глаукома забирає зір НАЗАВЖДИ

Серед причин сліпоти, згідно з результатами епідеміологічних досліджень, практично у всіх регіонах світу друге місце займає глаукома, що підкреслює її соціальну значущість як одного з найінвалідизуючих захворювань. За результатами досліджень, ймовірність настання сліпоти на одне око через 20 років після виникнення захворювання і початку лікування складає 27%, а на обидва ока - 9%.

Оскільки перебіг захворювання на початкових стадіях, як правило, має безсимптомний характер, за даними ВООЗ, 50% хворих у розвинених країнах та 90% - у країнах, що розвиваються, не підозрюють про наявність у них недуга, не отримують лікування та не спостерігаються у лікарів.

Глаукома належить до “дорогих” захворювань, оскільки має хронічний тривалий перебіг, потребує постійного динамічного лікувально-діагностичного спостереження. І серед всіх офтальмологічних захворювань є найпідступнішою. Як правило, людина непомітно та поступово втрачає зір аж до повної сліпоти. Відновити зір у такому разі неможливо.

Кількість хворих на глаукому у світі збільшується за кожні 10 років приблизно на 20 млн. Така тенденція характерна і для України.

Що таке глаукома?

По-перше, глаукома - це хронічне захворювання, тобто виникає поступово, непомітно для людини та має тривалий перебіг. Як правило, пацієнти звертаються до лікаря, коли вже зір значно втрачений. Але існує ряд симптомів, на які варто звернути увагу, та за їх наявності, терміново записатися на прийом до лікаря: “літаючі мушки” перед очима, райдужні кола навколо джерела світла при погляді на нього, затуманювання зору, часта зміна окулярів.

Як правило, людина втрачає зір при глаукомі внаслідок загибелі зорового нерву (атрофії), основною причиною якої є підвищення внутрішньоочного тиску. Ось чому так важливо всім особам старше 40 років один раз на рік контролювати рівень внутрішньоочного тиску, а за наявності захворювання - частіше. А якщо у людини в роду були випадки глаукоми та є супутня судинна патологія - цукровий діабет, схильність до вазоспазмів, мігрені тощо - то вона безперечно належить до так званої групи ризику та повинна бути під пильним наглядом лікаря-офтальмолога.

Звичайно, діагностика глаукоми комплексна, непроста та потребує, окрім кваліфікації лікаря та технічного забезпечення, готовності і бажання пацієнта до співпраці. Для встановлення діагнозу необхідно перевірити зір, поле зору (на початку захворювання, або лише при підозрі на нього - комп’ютерними методами), стан зорового нерва (традиційним оглядом - офтальмоскопією та комп’ютерними методами), виміряти рівень тиску в оці. За необхідності лікар запропонує ще додаткові методи обстеження, які допоможуть своєчасно поставити діагноз.

Якщо діагноз встановлено, то треба усвідомлювати, що ви повинні бути під пильним, постійним наглядом спеціаліста та чітко дотримуватися його рекомендацій. Хоча глаукома і належить до прогресуючих захворювань, раннє її виявлення та своєчасне лікування дозволяє зберегти зір протягом тривалого часу. А лікувати глаукому можна як медикаментозними засобами (краплі, уколи, таблетки), так і лазером та хірургічними методами. Важливо, щоб пацієнти пам’ятали, що зниження підвищеного тиску в оці - це лише перший крок до збереження зору. Необхідно двічі на рік проходити курси лікування, направленного на покращення кровообігу нерву, його захист.

Ще одна небезпека криється в тому, що в разі нормалізації внутрішньоочного тиску, пацієнти призупиняють застосування рекомендованих препаратів, змінюють режим лікування без узгодження з лікарем. А це приводить до ще більшого прогресування глаукоми та прискорення зниження зору.

Запитання, які найчастіше ставлять лікарю

1. Чи завжди підвищенний внутрішньоочний тиск свідчить про наявність глаукоми?

Не обов’язково. Підвищенний тиск свідчить про те, що ви перебуваєте в групі ризику. Якщо при цьому є ушкодження зорового нерву, характерні для глаукоми, то це свідчить про наявність захворювання.

2. Чи може бути глаукома без високого тиску?

Так. Існує так звана нормотензивна глаукома. Вона трапляється дещо рідше, як правило, пов’язана із загальною судинною патологією.

3. У кого може виникнути глаукома?

У будь-якої людини. Але існують фактори ризику виникнення захворювання. Їх класифікують як системні та місцеві.

4. Чи можна лікувати глаукому?

Необхідно. Лікування повинно бути направлене на три складові - нормалізацію внутрішньоочного тиску, покращення кровопостачання в сітківці та зоровому нерві, нейропротекція. Лікування, розпочате на початкових стадіях, дозволяє уповільнити прогресування глаукоми та зберегти зір. Ось чому так важливо раннє виявлення захворювання.

5. Чи можна вилікувати глаукому?

Ні. Втрачений зір внаслідок глаукоми не відновлюється. Але зберегти його можна.