Наркотики і сім’я - справи несумісні

Лояльність судів до жінки зрозуміти неважко, адже вона сама виховує неповнолітнього сина, офіційно працювала в одному з обласних фондів, щоразу щиро каялась у скоєному й обіцяла більше не скоювати злочинів, а належним чином виховувати дитину, забезпечувати всім необхідним і бути прикладом для хлопчика. Цих обіцянок вистачило ненадовго: Оксана знову опинилися в полі зору правоохоронців, вирішивши підзаробити продажем синтетичних наркотиків у самісінькому серці Рівного — парку культури та відпочинку ім. Тараса Шевченка.

У ході досудового і судового слідства доведено, що торік у червні рівнянка тричі збула бупренорфін, порошкоподібну білу речовину, напівсинтетичний опіоїд. Це й стало підставою для порушення нової кримінальної справи. Рівненський міський суд дії підсудної кваліфікував за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (незаконне придбання, зберігання й збут наркотичних речовин). Суд призначив Оксані покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років із конфіскацією майна. Суд також частково приєднав до основного терміну невідбуту частину покарання за попереднім вироком ­ 6 місяців.

Оксану взяли під варту у залі суду, змінивши запобіжний захід, підписку про невиїзд, на більш суворий. Її доставили до кримінально­виконавчої установи. Але це покарання найбільше відіб’ється на долі 12­річного хлопчика, мама якого не зуміла виправитись, вчасно зрозуміти, що в житті є набагато важливіші цінності ­ міцна сім’я, цікава робота.