Олег Червонюк: “Льонокомбінат - серце Рівного”

Однак пресконференція розпочалася не з питань про підприємство, а з обговорення питання про доцільність нашого договору з Європейським Союзом. На думку Олега Червонюка, наша влада дивиться на такий союз, як потопаючий на соломинку. Тобто, маючи всі можливості за два десятиріччя побудувати власними силами економічно могутню державу, влада фактично довела країну до стану руїни. А тепер прагне, завдяки угоді з ЄС, поправити ситуацію. При цьому чомусь до обговорення плюсів та мінусів цього самого договору обсягом більш ніж у дві тисячі сторінок не були залучені промисловці, яким і треба буде постачати свою продукцію на ринки Європи. При тому, що сам асортимент конкурентноздатної продукції у вітчизняних підприємств не просто малий – він жалюгідний. За таких умов постає безліч питань, відповіді на які доведеться шукати ще досить довго. Логіка керманичів Європейського Союзу проста та зрозуміла – в країнах Європи є потужна промисловість, яка в умовах кризи гостро потребує нових ринків збуту, і тому такий договір для ЄС є дуже вигідним. Для нас це поки що заявка про залучення нашої країни до загальнокультурного європейського середовища.

Але економіка? Сьогодні мільйони українців працюють в усіх країнах Європи, але, на жаль, на тих посадах, на яких не хочуть працювати громадяни країн ЄС, і ця ситуація після підписання договору аж ніяк не зміниться. Олег Червонюк впевнений, що тільки розвиток промисловості в Україні дасть нам змогу збудувати цивілізовану країну, бо сьогодні в світі майже всі країни роблять все можливе та неможливе, аби виробляти якомога більше продукції та завойовувати нові ринки збуту для неї. Іншого шляху просто не існує. І якщо наш договір з ЄС поверне українську владу обличчям до вітчизняного товаровиробника – це буде дуже добре.

Що стосується самого Льонокомбінату, то він сьогодні є одним з небагатьох підприємств легкої промисловості України, яке працює і розвивається. Це враховуючи, що доля імпорту на вітчизняному ринку виробів легкої промисловості складає не більше п’яти відсотків. Ось де потрібна була б допомога держави. Однак замість неї є жорсткі реалії нашого сьогодення – адміністративні перепони, свавілля бюрократії та спроби тиску. Простий приклад: для здешевлення готових тканин підприємство планує побудувати власну котельню на твердому паливі (відходи деревообробки) потужністю чотири мегавати. Вартість проекту 750 тисяч євро. Здається, добре, особливо враховуючи наше прагнення зменшити залежність від російського газу. І що ж, першу партію обладнання вже досить довго не вдається розмитнити. Ось така вона “реальна допомога” органів державної влади вітчизняній промисловості.

І все таки, попри всі негаразди, вже два роки поспіль рівненський Льонокомбінат працює і розширює виробництво. До того ж рівненські тканини не лише не поступаються імпортним в якості, але й дешевші за них. Сьогодні підприємство в середньому за добу виготовляє три з половиною тонни тканин, але, за словами Олега Червонюка, нормальна добова потужність для подібних виробництв сягає двадцяти тонн продукції, а є підприємства, що виробляють по п’ятдесят тонн тканин за добу і навіть більше. Отож, рівненському Льонокомбінату є куди розвиватися…

	№627 від 31.10.2013p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477