Про новий закон, цензуру, SIM-карти за паспортом та багато інших новацій

Оператори телекомунікаційних видів діяльності (а це і доступ до інтернету, і мобільний зв‘язок), в яких використовується ідентифікаційна картка (SIM та інші), зобов’язані укладати договори з клієнтами. Тобто тепер придбати картку 3Mob (UTEL) чи пріпейд SIMку будь­якого оператора без паспорта неможливо.

Вводиться штраф та виправні роботи за наклеп (поширення завідомо недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи), поширюваний в мережі Інтернет ­ від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.

За несанкціоноване втручання в роботу державних електронних інформаційних ресурсів або за порушення встановленого порядку її маршрутизації ­ караються позбавленням волі строком від 2 до 5 років. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб (наприклад, заклик, на який відкликалась група осіб в соцмережі) ­ караються позбавленням волі строком від трьох до шести років.

Національна комісія, яка здійснює державне регулювання в сфері зв’язку та інформатизації, отримала пов­новаження зобов’язувати операторів Інтернету обмежувати доступ до Інтернету пересічним українцям. Ця ж комісія отримала право обмежувати доступ до інтернет­ресурсів, які ведуть свою діяльність, як інформаційні агентства, але не мають свідоцтва про реєстрацію, як інформаційне агентство. Під цю норму потрапляє переважна більшість українських новинних сайтів. Цікаво, що рішення про обмеження доступу до Інтернету приймається без рішення суду, а лише на підставі висновку експерта. А вже сама жертва може оскаржувати те, що їй перекрили доступ чи її сайт закрили.

Законом зобов’язали провайдерів Інтернету та мобільних операторів за власні кошти закуповувати та встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для стеження українськими спецслужбами за громадянами. Введена відповідальність за так звану “екстремістську діяльність” в Інтернеті та соціальних мережах ­ від 200 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законом тепер передбачена відповідальність за діяльність в Інтернеті у вигляді “інформаційного агентства” без відповідної реєстрації. Випуск та розповсюдження інформаційними агентствами власної продукції з метою отримання прибутку є підприємницькою діяльністю у цій сфері.

Як ви розумієте, майже всі сайти, які поширюють інформацію в Інтернеті, можна назвати інформаційним агентством.

Законом передбачено, що здійснення діяльності інформаційного агентства без його державної реєстрації або ж після припинення його діяльності, або з ухиленням від перереєстрації ­ є порушенням порядку провадження господарської діяльності. Що може тягнути за собою припинення діяльності суб’єкту господарювання.

Поменшало свободи для пересічних громадян

Проект закону “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян”, прийнятий депутатами Верховної Ради 16­го січня, можна вважати одним з найбільш суперечливих за всю історію незалежної України. Більшість українських та іноземних правозахисників, громадських діячів та політиків вважають його утиском засадничих прав та свобод особистості. Дехто навіть висловлює думку про те, що подібний закон є спробою запровадити диктатуру.

Авторами закону виступили Вадим Колісніченко та Володимир Олійник. Метою цього законопроекту є: “Створення відповідних умов та правових підстав для стабілізації ситуації у країні, захисту конституційного ладу та безпеки громадян”. Колеги з провладної більшості законопроект підтримали, проголосувавши руками. Загалом він набрав 239 голосів.

Згідно цього закону, передбачається відповідальність за проїзд автомобілем у колоні більше п’яти трансортних засобів, без узгодження з органами внутрішніх справ і участь в акціях у шоломі та з закритою нижньою частиною обличчя. Але однією з найбільш гострих норм є запровадження статті про екстремізм до кримінального кодексу.

Як розповів Олексій Горецький, голова правління Рівненської обласної громадської організації “Комітет виборців України”, згідно статті 110­ї Кримінального кодексу, поняття екстремізм має дуже широке трактування, і екстремізмом можуть визнати будь­які дії, які виражають критику офіційної позиції органів влади. А тим більш, участь у мітингах та акціях, направлених проти влади. Більше того, за словами Олексія Горецького, деякі норми цього закону жорстко втручаються в особистісну свободу людини.

Приміром, вимагається обов’язкова реєстрація сім­карт, а також обмежується право на збирання та поширення інформації. Зокрема, може здійснюватися контро­ль за поширенням інформації в мережі Інтернет та користуванням сайтами і соціальними мережами.

Юридичним нонсенсом, на думку Олексія Горецького, є також запровадження поняття “іноземний агент”. Іноземним агентом можуть визнати громадську організацію, яка отримує фінансування від міжнародних організацій, фондів, установ та осіб. Такі “іноземні агенти” включаються до спеціального реєстру і зобов’язуються сплачувати податок на прибуток як і комерційна організація. Через це значно скоротиться кількість соціальних програм, які безкош­товно реалізовували громадські організації. Цікаво, що держава, контролюючи отримання іноземних грантів, найбільше користується ними, адже чимало державних інституцій отримує іноземні гранти на розвиток тих чи інших програм.

Єдиних, кого цілком захищає цей закон, так це суддів і правоохоронців. Згідно цього закону, будь­які дії, вчинені у стосунку до судді чи правоохоронців, можуть трактуватися як тиск. Особливо пильно закон ставиться до поширення конфіденційної інформації про суддів та членів їхніх сімей. Публічна критика роботи суддів може розцінюватися як спроба втручання у їхню роботу для того, щоб ті винесли неправомірне рішення. І передбачає за це покарання.

Цікаво, що такий супе­речливий закон Президент підписав відразу ж, наступного дня. Не використавши той час, який передбачений на його опрацювання та аналіз. А вже 21­го січня він таки, попри відчайдушні спроби опозиціонерів завадити, вийшов друком в “Урядовому кур’єрі” і вступив у силу вже наступного дня ­ 22 січня. На День соборності України.