Бюджет очима мера

­ Володимире Євгеновичу, це вже Ваш шостий бюджет, як би Ви його охарактеризували?

­ По­перше, обсяг міського бюджету постійно збільшується. Для прикладу, якщо в 2009 році він складав майже 544 мільйони гривень, то в нинішньому його загальний розмір ­ 951 мільйон 400 тисяч гривень. Разом із тим, бюджет міста ­ дефіцитний, хоча “дірка” в кошторисі менша ніж минулого року, і пов'язана вона з недофінансування делегованих повноважень державою, які вона зобов'язана фінансувати. Ця ситуація є однаковою по всій Україні, тому кошти, які могли б піти на розвиток міського господарства, ми змушені направляти на забезпечення виконання цих самих делегованих повноважень. Решту коштів ми прагнемо оптимально витрачати на потреби громади Рівного. Взагалі ж тенденція бюджетоутворення в країні суттєво не змінюється, і левова частка всіх місцевих бюджетів йде на виконання так званих “делегованих повноважень”, тобто на утримання бюджетників. За таких умов грошей, які можуть бути витрачені на підтримку міського комунального господарства та інфраструктуру, традиційно не вистачає. І це проблема всієї України.

Ми прагнемо знайти можливість вирішити найбільш болючі проблеми Рівного та зробити так, щоб у нашому місті рівнянам жилося краще та комфортніше, аніж в інших обласних центрах. Так, в цьому році буде виділено вісім мільйонів гривень на ремонт міського Будинку культури. Окрім того, плануємо ввести в експлуатацію два дитячих садочки, що в свою чергу дасть можливість частково вирішити проблему з місцями в дошкільних закладах Рівного. Також заплановано серйозний ремонт в ДЮСШ №4. Можу сказати, що ми запланували ріст витрат на всі соціально значущі галузі міського господарства.

­ На Вашу думку нинішній бюджет реальний?

­ Так, він є реальним, хоча мене дуже непокоїть ситуація із проходженням платежів через казначейство. Минулого року непроведення платежів цією установою стало справжнім лихом для всіх органів місцевого самоврядування. Якщо така ситуація продовжиться, то говорити про нормальну роботу міських служб складно, і це ще м’яко сказано. На мою думку, давно вже назріло питання про повернення до колишньої системи роботи, коли органи місцевого самоврядування та комунальні підприємства мали змогу відкривати рахунки в державних банках і нормально розпоряджатися своїми коштами. Зрозуміло, що це повинно бути під пильним контролем фінансової інспекції та правоохоронних органів.

­ Володимире Євгеновичу, на Вашу думку, в якому напрямку повинне рухатися місцеве самоврядування?

­ Тут не потрібно “вигадувати велосипед”. Є перевірений сторіччями світовий досвід. Навіть у середньовіччі, коли Європою керували монархи, які мали абсолютну владу, вони давали містам “Магдебурзьке право”, яке фактично означало автономний статус міст. Тодішні феодальні правителі розуміли, що багаті незалежні міста ­ запорука процвітання держави і джерело прибутків казни. Навпаки, відсутність сильного місцевого самоврядування приносить лише збитки. Цей давній урок потрібно засвоїти і зрозуміти, що економічно самодостатнє місцеве самоврядування ­ це той інструмент, завдяки якому вся країна стане багатшою, суспільство ­ стабільнішим а її мешканці ­ заможнішими. Іншого шляху немає. В мене немає сумніву, що саме такий шлях обере для себе і наша держава, лише питання, скільки часу потрібно для того, аби ці мрії стали дійсністю.