Джо Дассен: “Пісня повинна підбадьорювати людину, робити її життя веселішим і радіснішим”

Майбутній шансоньє з’явився на світ у родині відомого американського режисера Жюля Дассена і скрипальки Беатріс Лонер. Коли Джо було 12 років, його сім’я переїхала з Лос-Анджелеса до Парижа. Справа в тому, що в 1949 році сенатор Маккарті почав боротьбу з симпатиками комунізму, і Жюль Дассен не схвалив цього - незабаром його звинуватили в симпатіях до Москви. Змінивши декілька шкіл в різних частинах Європи, для отримання вищої освіти Джо повернувся в Штати, але, захистивши диплом з етнографії, знову відправився до Парижа - набагато ближчого йому міста.

До своєї музики він серйозно не відносився - підробляв асистентом батька і іноді писав пісні для його фільмів. Час йшов, а молодий Джо все ніяк не міг визначитися з покликанням.

Все вирішив випадок і красуня Маріз, яка стала його першою дружиною. Джо був м’якою і податливою людиною, тому йому була потрібна енергійна подруга, яка надихала б його на подвиги.

У його піснях не було політичного або соціального звучання. Джо вважав, що пісня повинна підбадьорювати людину, робити його життя веселішим і радіснішим.

Окремі моменти життя Джо Дассена

Будучи студентом, Джо не боявся брудної роботи, був прибиральником, слюсарем і кухарем, а іноді пописував статейки в Playboy. Він був пристрасним шанувальником риболовлі, і якщо видавався вільний ранок, проводив його з вудкою. В дитинстві Джо мріяв бути лікарем, але був змушений відмовитися від цієї ідеї - вигляду страждань тварин він абсолютно не переносив. Коли в школі на лабораторній знадобилося розрізати жабу, він просто випустив нещасне земноводне на волю.

Свій чарівний оксамитовий голос Джо Дассен використовував, щоб завоювати серце коханої дівчини. В світлі палаючого каміна виконав їй пісню на гітарі. Неприступна красуня Маріз Массьера розтанула і погодилася стати його дружиною.

Джо Дассен з дитинства любив співати, але ставати співаком не збирався. Йому подобалося писати, і він був непоганим новелістом, збирався заробляти на життя як письменник і журналіст. Щоб його перша платівка побачила світ, продюсерам довелося довго вмовляти майбутню зірку. До речі, зіркою він став завдяки дружині. Маріз вирішила зробити йому подарунок на день народження, тому віднесла любительську касету з його піснями на радіо. Його невигадливі пісеньки в стилі кантрі сподобалися хіба що шанувальникам вестернів. Але коли Маріз звела його з потрібними людьми, і Джо заспівав французькою - публіка була в захваті.

За все життя великий співак по-справжньому закохувався всього два рази. Маріз Массьера була першою дружиною. Приводом для їх розставання стала загибель їхньої єдиної спільної дитини. Маріз передчасно народила сина Джошуа, хлопчик помер через п’ять днів. Джо впав у депресію і розлучився з дружиною.

Під час гастролей в передмісті Руана Джо зайшов у фотосалон і тут же звернув увагу на світловолосу продавщицю Крістін Дельво. Того ж вечора вони вже вечеряли разом. Але через 2 роки відносини подружжя зазнали краху, роль дружини зірки виявилася Крістін не по зубах. Майже перед самою смертю вона зізналася, що вживала алкоголь і наркотики ще під час першої вагітності і лише завдяки лікарям їхній первісток із Джо Дассеном народився здоровим. Джо дуже дорожив Крістін, багато на що не звертав уваги і дозволяв дружині розпоряджатися всіма грошима, в тому числі коштами, отриманими від концертних турів і записів його пісень. У відповідь Крістін влаштовувала йому сцени ревнощів з докорами за тривалу відсутність, пізні повернення, листи та фото з прихильницями.

Народження в березні 1980 року другого сина Жюльєна давало Джо надію на те, що все налагодиться, але через 3 тижні після народження сина Джо подав на розлучення.

Усе, до чого доторкався Джо, ставало “золотим”. Під час однієї з численних фотосесій, що проходила в Нью-Йорку, Джо фотографується на фоні мотоцикла “Харлей Девідсон”, що належав одному із членів знімальної групи. Ця фотографія так сподобалася співакові, що потрапила на обкладинку одного з альбомів. “Харлей Джо” розкуповують із запаморочливою швидкістю, а про мотоцикл мріє кожний підліток по обидві сторони Атлантики.

Вражаюче, але пісні Джо, що ніколи не були революційними, не сходили з вуст радикально налаштованої молоді в період масових студентських протестів у Франції в 1968 році. Напевно, в цьому винна життєрадісність і внутрішня сила цих пісень - адже через десятиліття його мелодії будуть наспівувати китайські студенти під час протестів на площі Тяньаньмень.

Пісенька про маленьку шоколадну булочку, виконана Джо Дассеном, змусила шанувальників рвонути в магазини в пошуках булочок з шоколадного тіста.

За легкості і ввічливості, працювати з відомим співаком було важко. Будучи надзвичайно приємною людиною, в роботі він доводив до досконалості будь-яку дрібницю, стаючи нудним і набридливим.

Джо, як будь-який американець із заможної родини, любив гольф. Він старався селитися ближче до полів для гольфу, а в турне завжди брав із собою набір ключок.

Визнаний великий шансоньє не вірив у свої здібності. Він вважав, що у нього немає таланту, і часто повторював, що раз так не пощастило, то потрібно більше працювати, чим він і займався.

Те, що Джо Дассен так викладався на сцені, і згубило його. Неважливо, в якому місті проходив концерт, великому чи маленькому, після кожного виступу він, разом із потом, втрачав по два кілограми ваги.

Він вносив поправки в текст у кожній своїй пісні, домагаючись досконалості. Як правило, поправки займали цілий шкільний зошит.

Протягом життя у Джо було слабке серце. В молодості через це його не взяли в армію. Важкий графік, нервове виснаження і проблеми з серцем склалися разом, і підсумком став серцевий напад. 20 серпня 1980 року Джо Дассена не стало.