Сергій Піддубний: “Вважаю, що рік був більш-менш вдалим”

- Користуючись нагодою, хочу привітати тебе і всю вашу команду з Новорічними святами та побажати вам успішних ігор і виконання всіх бажань! Незабаром відкривається трансферне вікно. Чи плануєте підсилення команди і якщо так, то хто може підсилити склад?

- Звичайно хотілося б підсилити команду, але якщо ми це будемо робити, то лише за рахунок місцевих виконавців. Це потрібно хоча б для того, щоб у разі хвороби когось із гравців можна було не хвилюватися, що нікому буде його замінити. Правда, з нами зараз тренується два молодих гравці, але поки що вони “сируваті”, і їм ще зарано грати на високому рівні. Тому хотілося б залучити гравця рівня Новака чи Гергелюка. Загалом ми ведемо роботу в цьому напрямку, тому не виключено, що когось і візьмемо. Але конкретних домовленостей наразі не має.

Ьатчем з “Приватом” ви завершили 2014 рік. Які враження від виступів команди?

- Вважаю, що рік був більш-менш вдалим, якщо говорити про новий сезон, то якщо не брати до уваги поразку в рідних стінах “Спортлідеру+” в нелогічному матчі, то можна сказати, що все гаразд. На мою думку, в тому матчі везіння було на їхньому боці. А в цілому я задоволений грою команди і результатами. Стабільніше зіграли Волянюк, Басич, якби вони ще брали на себе роль лідера, то було б набагато краще. Явно додав у порівнянні з попереднім сезоном Кручок, він на даний час досить непогано виглядає на майданчику. Його вже можна назвати гравцем основного складу.

- Якщо порівнювати склад команди зразка 2013-2014 років із нинішнім, якій би з команд ти віддав би перевагу?

- Як на мене, то в попередньому чемпіонаті у нас була команда більш рівніша за складом. Колектив був більш награний. Тригубець, Чернієнко, Когут – це ті гравці, які довгий час грали в команді. Зараз команду поповнили Кашуба, Ланко, почав грати в основі Кручок, повернувся Сондак. Загалом, нова команда.

Мене просто іноді дивують висловлювання журналістів, які говорять, що кістяк нашої команди зберігся. Це все відносно. Якщо в попередньому сезоні у нас Маринюк майже весь сезон пропустив через травми, а зараз почав грати. Плюс Танський теж зараз виступає у новому плані, якщо раніше він грав у другій четвірці, то зараз він стає лідером команди. А якщо говорити про Басича, Ситника і Кручка, то в попередньому сезоні вони грали значно менше ніж зараз. Тому хочу зауважити, що в нас на сьогодні зовсім нова команда. А це значить, що потрібно було по-новому створювати четвірки, налагоджувати зв’язки, награвати комбінації. Тому якщо порівнювати, за стабільністю - та команда була кращою, а ось за індивідуальною майстерністю - нинішня їй нічим не поступається.

- Якщо згадати матчі звітного сезону, який би із них ти відніс до найменш вдалих і, навпаки, який був найвдалішим?

- Найневдалішою грою назвав би матч зі “Спортлідером+”, в одних епізодах наш воротар не виручив, а в інших не кращим чином зіграли в нападі. Але нічого страшного, таке буває. А ось вдалою, вважаю гру у Львові з “Енергією”, коли нам вдалося зіграти в нічию – 2:2. Ну і звісно, нещодавня перемога 7:2 в Кременчузі над “Лукасом”.

- Тобі довелося вже бачити всі команди у звітному чемпіонаті, що можеш сказати про їхню гру і чи всі займають відповідне місце в турнірній таблиці?

- Якщо говорити про всі команди, то тут я б не торкався команд, які в першій четвірці, а серед інших, на мою думку, “Лукас”, на даний час, посідає явно не те місце, яке команда заслуговує по грі. І взагалі, якщо говорити про цьогорічних новачків, то кременчуцька команда мені сподобалася найбільше.

- Чи проводиш аналіз своїх дій, як тренера?

- Безгрішних людей не буває. Звичайно, трапляються і в мене помилки в матчах, і не лише в тих, в яких ми не досягли позитивного результату. Тут хочу зазначити, що найменше помилок було в тих іграх, коли взагалі не виходив на майданчик, адже тоді мав змогу спокійно спостерігати за грою, робити по ходу аналіз і вносити в гру своєчасні корективи. А ось коли на майданчику, то не завжди можу своєчасно прийняти вірне рішення, адже знаходжуся у вирі боротьби. Тому завжди казав, і зайвий раз повторюся - тренер повинен керувати діями команди з лави запасних, а не знаходячись на майданчику. Але з іншої сторони, якщо я бачу, що моя поява на майданчику підсилює гру команди, і приносить користь, то вимушений грати і допомагати своєму колективу здобувати необхідний результат.

- А чи проводиш ти аналіз своєї гри, як гравця?

- Звісно, що ніхто не застрахований від помилок. І коли переглядаю ігри, то так само помічаю помилки і зі своєї сторони, а не лише у моїх партнерів. Але якщо говорити про мої помилки, то вони більше технічного плану. То м’яч підробив, а в підсумку втратив дорогоцінну секунду, то ще щось в такому ракурсі. А ось в плані тактичному і комбінаційному, то цього не скажеш. Адже сам і придумую комбінації, тому і помилитися мені дуже складно, адже добре знаю, що і коли треба робити. Скажу більше, що всі наігриши, коли я на майданчику, йдуть безпосередньо від мене. Але загалом, у цьому напрямку в нас ще непочатий край роботи.

- А який із забитих голів тобі найбільше запам’ятався, як у твоєму виконанні, так і у виконанні партнерів?

- Якщо говорити про особистий, то тут не можу виокремити, адже всі м’ячі були трудовими і мало різнилися. А ось із голів забитих гравцями нашої команди, то виділив би гол забитий Ланком у ворота “ЛТК”. Пройшов, зіграв із Танським, Маринюком в “стінку” і забив гол. Цей гол мені дуже сподобався.

- А чи траплялися в цьому сезоні так звані курйозні голи, забиті у ваші ворота?

- Якщо говорити про м’ячі в наші ворота, то таких м’ячів було кілька. Хоча б взяти перший гол забитий “Приватом”. Наш захисник з воротарем не розібралися, кому із них бігти за м’ячем.

- А чи є проблеми у команди, звичайно, якщо не брати до уваги фінанси?

- Одна з проблем – це відсутність власного залу. Того часу, який нам виділяють в ДЮСШ№4, нам дуже мало, по любому нам потрібно ще шукати зал, щоб можна було більше тренуватися. Добре, що окрім тренувань в залі, ми ще відвідуємо заняття з аеробіки. У нас є навіть свої тренери з аеробіки. І, на мій погляд, ці заняття нам дуже допомагають. За рахунок цього команда підтягується не лише фізично, а ще аеробіка дає пластичність, що теж у футзалі немало важно.

- А тепер перейдемо від футболу до особистого життя. Чим займаєшся у вільний від тренувань і ігор час?

- Дуже багато часу приділяю футзалу, команді. Навіть, дружина часто свариться з цього приводу. Адже коли дома є вільна хвилина витрачаю її на перегляд і аналіз матчів. Проте все ж таки намагаюся приділяти час і своїм дітям. Окрім того цікавлюся дитячим футзалом, адже мій малий теж займається футзалом, ходить на тренування. Тому намагаюся в нести свій внесок у дитячий футзал. Трошки допомагаю нашому тренеру Андрію Олександровичу Мозареву. Коли можу щось підказую, хочу щоб діти росли і згодом стали вправними футзалістами. Але, на жаль, на все катастрофічно не вистачає часу.

- Ну і на завершення нашої розмови, щоб ти побажав своїй команді у новому році?

- Зрозуміло, що хочеться виграти кубок і стати чемпіонами країни. У крайньому випадку здобути один із комплектів нагород. Проте, цього мені хочеться завжди, не лише цього року.

- А в чому причина? Щорічно ставиться завдання бути в призерах, команда постійно прагне до цього, і наприкінці уже не перший рік не вистачає якоїсь дещиці, щоб піднятися на сходинку п’єдесталу.

- Якщо відверто, то наша команда не все має те, чого хочеться і, навіть, не в фінансовому плані, а взагалі. По-перше, хотілося б щоб ми мали більше можливості для тренувань, більше часу. Той час, який ми зараз витрачаємо на тренування, його дуже і дуже мало, хотілося б мати його набагато більше. По-друге, щойно наш гравець заграє, приносить велику користь команді, тобто цілком нас влаштовує, як з тієї чи іншої причини, він уходить із команди.

Ось ми полетіли в Кувейт, і тоді у нас був досить непоганий колектив – Бондар, Піддубний, Тригубець, Чернієнко, Танський, Маринюк, Кашуба, Басич, Ситник… Розпочинається чемпіонат і нас залишає Бондар, травмується Чернієнко і Маринюк. А це - лідери команди! І потрібно наново будувати команду. І це все загалом впливає на гру і не дозволяє продемонструвати той рівень, на який команда здатна. Тому хотілося б, щоб той кістяк, який мені треба, все-таки залишався. А так щорічно доводиться будувати команду заново. Правда, це теж цікаво, але все-таки хотілося б стабільності, тоді і результат здобувати набагато легше.

- Дякую тобі за цікаве інтерв’ю і бажаю, щоб все заплановане збулося в новому році!

- Дякую! І на завершення, користуючись нагодою, хотів би привітати всіх любителів футзалу з Новорічними святамиі! Та побажати всім нам, щоб нарешті в нашій країні з’явилася стабільність і запанував мир. Хочеться вірити, що новий рік принесе нам удачу і щастя не омине українців. Добробуту, радості, нових чудових вражень і звичайно здійснення всіх бажань! А футболістам окремо хотів би побажати, щоб їх оминали травми і фарт був завжди із ними!