Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №786 від 24.11.2016p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Ракурс політики

Є у революції початок…

Є у революції початок…

Цього тижня вся Україна святкує третю річницю початку Революції Гідності. Посадові особи різного калібру виступили на урочистостях, розповіли про героїв Євромайдану, та черговий раз вшанували загиблих воїнів Небесної сотні. Ось і все. Три роки Революції пройшли. Які ж уроки винесла країна та суспільство з подій 2013-2014 років? Питання, на яке наша нинішня влада не змогла дати відповідь. Річ у тім, що правда завжди жорстка і непопулярна. Спробуємо розібратися й ми.

Наше видання, як і більшість серйозних ЗМІ в області, з перших днів Євромайдану висвітлювала події на Рівненщині. Це не самореклама, а констатація факту – медіа, принаймні ті, що працюють професійно та відповідально, не замовчували протести, а давали об’єктивну інформацію про події.

Змінився президент, прем’єр-міністр, парламент. Зведення з полів битви на Сході займають все менше місця в новинах, а євроінтеграція та членство в ЄС так і залишилося мрією. Чому? Європейців можна зрозуміти – кому захочеться пускати в коло заможних країн бідну Україну, з її проблемами та негараздами. Попри усі досягнення нашої держави після повалення режиму Януковича, економічно сильнішими ми не стали. Навпаки. Рівень бюрократії залишився на дореволюційному рівні. Надії на те, що люстрація призведе до того, що державний апарат перестане бути найбільшим ворогом простих українців та бізнесу, не справдилися. Рівень роботи нашого державного механізму навіть погіршився. Враховуючи все це, не дивно, що голландці на референдумі сказали «ні» Асоціації між ЄС та Україною. Про вступ в сам Європейський Союз вже ніхто не говорить, і схоже, навіть туристичні візи нам скасують лише «колись».

З іншого боку казати про те, що події трирічної давнини нічого не дали Україні, не варто. Тепер ми розуміємо – поки наша держава не стане сильною та заможною, з нами не будуть товаришувати. Ринки збуту теж доведеться шукати та відвойовувати самим. Про сотні мільярдів доларів допомоги від країн Заходу теж можна забути. Будівництва ситого та заможного життя лягає лише на наші плечі. Добре, що це сьогодні ясно. Зрозуміло також інше – за нинішньої бюрократичної системи ніяке економічне «чудо» не можливо. Сама схема керування країною, коли невеличка група можновладців приймає усі серйозні рішення, себе не виправдала. Очевидно, що говорити про якусь реальну децентралізацію в нинішніх умовах теж не доводиться. Що ж робити? Відповідь теж проста – працювати і законними шляхом, мирно, але наполегливо змінювати саму суть державного механізму. Тобто, досягти того, за що і виходили мільйони людей на майдани. Влада не повинна диктувати людям, як їм жити, вона повинна обслуговувати їх інтереси, мати мінімум повноважень, так як це є в нормальних європейських країнах. Якщо всі ми цього досягнемо, то не потрібно буде нам кудись проситися. Навпаки, до нас прийдуть і будуть пропонувати вступити і в ЄС, і в НАТО. Бо в цьому світі рахуються тільки з силою, поважають заможних і хочуть дружити з успішними країнами.

24.11.2016Володимир Конєв





Рівне-Ракурс №10 від 24.11.2016p. 
На головну сторінку