За остеопорозу обов’язкові фізичні вправи та... моцарела

Отож зрозуміло, що з віком час заняття спортом має поступово збільшуватися. Особливо корисна тривала спокійна ходьба з лижними палицями. Під час такої ходьби знімається навантаження з хребта й серця, поліпшується вентиляція легенів, зникає застійний біль у ногах. Максимальне розтягнення м’язів та зв’язок є добрим засобом для дренажу лімфи.

Також зміцнюють кістки й зв’язки різні вправи, наприклад, йога, ци-гун. Пам’ятайте, що ліки та біодобавки не можуть поліпшити відплив лімфи, це під силу тільки фізичним вправам. Вживання різних добавок із мінеральними солями не може зупинити остеопороз.

Якщо людина мало рухається й при цьому отримує неадекватно багато солей — вони відкладаються неправильно. Тобто, солі концентруються не в «слабких» демінералізованих місцях, а в ділянках напруження. А саме — в зонах хрящів суглобів, що ще більше сприяє розвиткові артриту й артрозу. Утворюються «шпори» та потовщення, запалюються суглоби.

Напрошується висновок: за своє здоров’я треба боротися щодня, а надто в зрілому й похилому віці. Адже жоден лікар не подарує вам здоров’я, він лише бореться з вашою хворобою.

Тому всім людям, особливо за найменших симптомів остеопорозу, доконче потрібне постійне, щоденне комплексне навантаження. Не соромтеся завести щоденник вправ. Добирайте ті вправи, які вам подобаються, й повторюйте їх до знемоги. Опанувавши легкі — переходьте до важчих! Поступово збільшуйте навантаження. Записуйте свій пульс і артеріальний тиск після зарядки. Обов’язково виконуйте вправи вранці й увечері по півгодини, можна й більше. Зранку беріть холодний душ, а ввечері — теплий.

Після занять випийте чай із медом. Крім того, неодмінно в меню мають бути мінеральні солі в органічному вигляді, тобто у вигляді молока, сиру, твердого сиру, овочів, мінеральної води. Дуже корисний для кістково-м’язової системи сир моцарела, він добре засвоюється, а головне — його легко приготувати.

РЕЦЕПТ ДОМАШНЬОЇ МОЦАРЕЛИ

Саме слово італійське моцца — означає «м’яти». В українців є схоже - «мацати» (дотикатися), «ішов навпомацки» - йшов на дотик. Така назва виникла, бо готовий сир довго місять, мнуть, як тісто. Сир стає більшою цінністю, ніж молоко, й може зберігатися довго.

Сир із курячим «пупком» чи пепсином

Узяти 3 л домашнього незбираного молока. Якщо ви готуєте з  магазинного молока — обов’язково додайте півсклянки вершків. Молоко трохи підсолюємо й на малесенькому вогні паримо близько півгодини. Для коагуляції білка (зсідання сиру) треба купити в аптеці таблетки ацидин-пепсин (він зроблений зі шлункового соку тварин): 2 штуки на один літр молока. У нашому випадку на 3 л — 5-6 таблеток. Розчинити їх у 0,5 склянки холодної води.

У селі можна обійтися й без таблеток. Відокремити від курячого пупка (це шлунок птиці) жовту внутрішню шкірку. Це слизова оболонка шлунка, яка перетравлює й каміння. Вона вся вкрита корисними ферментами. Її сушать, дрібно нарізують і зберігають у сухому місці, розводять  водою перед застосуванням.

Щоб збільшити вміст мінеральних солей і прискорити дозрівання сиру, додаємо до гарячого молока кальцинований лимонний сік. Треба взяти суху подрібнену шкаралупу одного яйця й погасити її соком одного лимона. Додати трохи води для об’єму, перецідити й з’єднати з гарячим молоком. Весь час легко помішувати.

Якщо вам потрібен сир невисокої щільності й ніжний — цього достатньо!

ЯК ЗРОБИТИ ЩІЛЬНІШИЙ СИР

Можна зробити сир і без пепсину, і без шлункових ферментів. У цьому разі потрібно взяти сік двох лимонів і шкаралупу двох яєць. Цей сир міститиме більше сироватки, буде ніжнішим, але менше часу зберігатиметься. Він радше нагадує м’який кисломолочний сир.

Якщо ж ви хочете зробити щільніший сир, то після додавання лимонного соку до молока повільно треба влити пепсин чи замочені «пупки», при цьому постійно помішуючи молоко протягом кількох хвилин. Під час з’єднання цих компонентів молоко зсідається на очах.

Після цього вогонь вимкнути, накрити каструлю рушником і залишити на півгодини. Білкові нитки скорочуються й перетворюються на клубочки. Тепер ці клубочки наповнені жирами й мінеральними солями яєчної шкаралупи, корисними для щільності кісток.

Отриманий сир ріжемо ножем на шматочки й виймаємо шумівкою. На друшляк і чисту тканину викладаємо всю масу й даємо стекти зайвій рідині. Потім підвішуємо над раковиною в полотняній чи марлевій торбинці. Сироватку підсолюємо й знову нагріваємо вже до 80 градусів. Занурюємо туди на 20 секунд віддушений сир. Він нагрівається та стає, як рідке тісто. Викладаємо на дошку й місимо, сир ущільнюється, утворюються свого роду нитки, відходить зайва рідина. Щоб сир не прилипав — змастіть руки олією.

Нагріваємо сир і віддушуємо сироватку тричі. Формуємо невеликі кульки (як на вареник) і викладаємо на дошку. Нехай обвітряться кілька годин, щоб на поверхні утворилася тонка плівочка. Потім кидаємо кульки в охолоджену сироватку. Зберігаємо сир у трилітровій банці в сироватці, в холодильнику. У банці відбувається подальше дозрівання сиру. Ще для смаку в розчин додають різні трави — базилік, наприклад, чи готову суміш італійських трав.

Для поповнення кістково-м’язової системи корисними речовинами цілком достатньо однієї кульки на день. Італійці додають цей сир у салати. Я рекомендую взяти одну кульку й гайда на вулицю! Можна одночасно насолоджуватися природою та моцарелою.