Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №897 від 24.01.2019p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Ракурс подій

Д+Д

Д+Д

Ще класик писав про дві біди, які є в нас: про дурнів та дороги

З першою бідою все просто - відсоток дурнів в усі віки і в усіх народів приблизно однаковий. Але дороги...

Їх стан був завжди поганий. Які б режими не правили, дороги в нас чомусь завжди були гірші ніж у західних сусідів. Напевно, це якась карма. Однак, без якісних шляхопроводів мати нормальну економіку неможливо, і вже на початку дев’яностих років минулого сторіччя в молодій незалежній України практично усі керівники усіх рівнів говорили - «треба будувати дороги». Дійсно, за часів СРСР більше уваги приділялось залізничному, водному та авіаційному транспорту. Автомобільні ж дороги були десь на останньому місці. Логіка такої політики все ж була. Собівартість доставки вантажів та пасажирів залізницею чи водним транспортом суттєво нижча за автомобільні перевезення. В свою чергу доставка людей та вантажів літаками хоч і дорожча за всі інші види транспорту, але дозволяє в рази менше витрачати час, що особливо важливо при перевезеннях на далекі відстані.

Таким чином, логіку тодішніх керманичів можна зрозуміти. Однак, після 1991 року авіаційні, залізничні, та водні перевезення в Україні почали занепадати, а обсяги автомобільних перевезень навпаки зростали, зростають і будуть зростати. Чому? Наша економіка втратила більшу частину великих підприємств, яким потрібно ввозити і вивозити значні обсяги сировини та готової продукції. Натомість дрібний і середній бізнес «прив?язаний» до автомобільного транспорту, тому що це зручно, але машинам потрібні дороги і дороги якісні. На жаль, в нас майже за тридцять років кардинально не змінилась дорожня сітка. Це стосується, як всієї держави, так і Рівненщини. Можна сказати більше - частина доріг, які були в нормальному стані на початок дев’яностих років, сьогодні дорогами назвати можна лише умовно. Програма будівництва швидкісних автобанів європейського рівня залишається «на папері». Одним з небагатьох реальних результатів діяльності нашої влади є доволі непогано відремонтовані дороги в рамках підготовки до Євро - 2012. Вони, принаймні ті, що проходять по території Рівненської області, знаходяться в нормальному, або майже нормальному стані. На жаль, інші шляхопроводи більше нагадують поле битви, на якому кожної весни рясно «квітнуть» ями, які потім усе літо та осінь закривають латками, щоб на наступну весну знову їх латати. Звісно, щось будується і щось капітально ремонтується, але це явно недостатньо для того, аби наші дороги були повноцінними шляхами сполучення, а не жахом для водіїв.

Фактично, особливого вибору у будь-якої влади в Україні немає. Дороги потрібні - це розуміють усі, без якісних доріг економіка не почне розвиватись, але на них потрібно виділяти гроші. При цьому дуже і дуже багато. Фінансування нинішнього рівня ледве вистачає на підтримання дорожнього господарства на рівні минулих років. При цьому роль автотранспорту постійно зростає в економіці. Таким чином потрібно десь шукати десятки мільярдів доларів, щоб один раз взяти і вирішити дорожню проблему. Питання - де їх взяти?

24.01.2019Володимир Конєв






Рівне-Ракурс №10 від 24.01.2019p. 
На головну сторінку