Головне - не сила, а міцний дух

Глядачі мали нагоду оцінити показові виступи бійцівських і спортивних шкіл Рівного, Ковеля, Запоріжжя, Хмельницького та інших осередків національних бойових мистецтв України.

Патріотичне свято козаччини відбулося за активного сприяння Міжнародної федерації бойового гопака, Всеукраїнської федерації козацького національного єдиноборства “Спас”, клубу естетичного виховання НУВГП (який був представлений багатьма естрадними та народними колективами).

Про фестиваль та заняття бойовими мистецтвами загалом кореспонденту “РР” розповів голова правління громадської організації Рівненської обласної федерації бойового гопака, яка є колективним членом міжнародної федерації бойового гопака Олег Нагорний.

- Олеже В’ячеславовичу, як давно існує фестиваль, яким є його провідне завдання?

- У Рівному він проходить уже вдруге і, як і минулого року, на наші виступи прийшло подивитися чимало людей, зал майже повністю заповнений. Метою фестивалю є пропаганда такого пласту української культури, як національне бойове мистецтво. Зараз у нашій державі успішно розвиваються п’ять видів національних бойових мистецтв, найпотужніші з яких - це бойовий гопак, спас і азгарда. Найбільша кількість людей займається саме у цих школах.

Гості сьогоднішнього фестивалю з’їхалися майже з усіх куточків держави: Львів (школа бойового гопака та азгарда), Рівне, Дубровиця, Ковель, Запоріжжя, Хмельницький (національна боротьба “Хрест”), на жаль, не змогли приїхати представники із Дніпропетровська.

- Кожне бойове мистецтво потребує особливого підходу до тренувань. Як тренуються козаки?

- Тренувальний процес має свої особливості. Коли люди заходять у зал перед початком тренувань, обов’язково роблять уклін, чим віддають шану місцю, де здобувають знання. Саме тренування розпочинається із шикування. Учитель вітається словами: “Слава Україні”, учні відповідають: “Героям слава”. Потім розпочинається ритуал молитви. Це не проголошення “Отче Наш”, просто кожен по-своєму налаштовується на тренування, які є дуже важкими, як фізично, так і духовно та психічно. Не кожна людина здатна витримати такі навантаження. Після молитви виконується ритуал пісні: учитель та учні стають у коло і співають пісню героїчного змісту, чи то козацьку, чи то стрілецьку, чи то упівську. Потім розпочинаються власне заняття - розминка для тіла, різноманітні вправи, вивчення та вдосконалення технічних елементів бойового мистецтва. Закінчується кожне тренування також у обов’язковому порядку: спочатку пісня, потім - молитва й уклін.

- Національними бойовими мистецтвами займаються лише хлопці, чи дівчата також можуть зміцнювати свій патріотичний дух таким чином?

- Національні бойові мистецтва розділені, для хлопців - це бойовий гопак, для дівчат - це, найчастіше, азгарда. Хоча займаються представниці прекрасної статі й гопаком.

- Як часто доводиться застосовувати навички занять гопаком у житті?

- Ми радимо взагалі не застосовувати такі вміння у житті. Ми займаємося бойовими мистецтвами не для цього. Коли людина займається бойовим мистецтвом, тим більше - національним, вона стає більш здоровою, зміцнює свій дух, силу волі. У моїй практиці був випадок, коли до федерації звернулися два хлопці - студенти, до яких постійно чіплялися хулігани на вулиці, ображали. Чи то аура в них така була, чи енергетика негативна. Після року занять бойовим гопаком усе кардинально змінилося - вони перестали боятися. Людина, особливо якщо це чоловік, після занять бойовим гопаком зміцнюється фізично, інтелектуально, а головне - духовно. Бойовий гопак - це складна система тілесного та духовного вишколу.