Про те, як нині розвивається на Рівненщині один з найбільш екзотичних видів спорту - в розмові з тренером Олегом Авдєнтовим, який запросив журналіста “РР” на тренувальний майданчик.
...Білі щити для мішеней виблискують на сонці. Зосереджені лучники, наче ельфи з “Володаря кілець”, тримають у руках величезні луки. Натягають тятиву - і стріли, зливаючись із шумом вітру, влучають у мішень... З першого погляду здається, що стрільба з лука - один із найлегших видів спорту. Однак ця думка змінюється, як тільки лук опиняється у руках...
- Важкенький, - подумалося, - аж чотири кілограми важить.
“А тепер розтягни тятиву правою рукою... так-так... кисть торкається підборіддя... відпускай стрілу!” - керує тренер... Після трьох далеко не влучних пострілів кисть розболілася і бажання “стати лучником” пройшло... “Цей спорт не такий простий та легкий, як дехто вважає”, - зазначає пан Авдєнтов. І дорогий, як з’ясувалося. Адже більш-менш добротний лук коштує від 5 тисяч гривень, а одна стріла - понад 100 гривень. “Зате результативність варта того - на все життя робить людину впевненою в собі, зосередженою та холоднокровною”, - додає професіонал.
- За три роки Рівненщина отримала чотирьох майстрів спорту зі стрільби з лука. Серед них - Валентин Хавтура, Олександр Поліщук, Сергій Лемех та Олександр Оніщук, що для області є непоганим показником і свідчить про те, що цей спорт потрібно активно підтримувати.
- Це правда, що тятиву лука колись робили із жіночого волосся?
- Так. Перший лук створили ще у кроманьйонську епоху. Для тятиви використовували сухожилля тварин та розкішне жіноче волосся. З часом слов’янський лук вдосконалювався. А китайці перші створили багатозарядний арбалет...
Стрілою із сучасного спортивного лука з відстані 70 метрів можна наскрізь пробити людину або тварину.