Емо у Рівному ще не плачуть, але чубчики заводять...

Якщо культура хіпі чи панків навіть старшому поколінню знайома, то про емо всього навіть подекуди “просунута” молодь не знає. Бо ж емо в Україні - молоде та “зелене” явище, а на Рівненщині - й поготів. А втім, за словами рівненського школяра Володимира, який вже відрощує чуба, у Рівному сьогодні налічується до тридцяти прихильників емо. А це - хлопці й дівчата віком 12-19 років, які вирішили долучитися до нової молодіжної течії.

Що таке емо і звідки воно взялося?

Загадкова субкультура прийшла в Україну із Заходу. “Emo” - скорочене від слова “emotion”, що означає “емоційний”. З цього випливає, що справжні емо не приховують своїх емоцій. Читаючи сумний вірш - плачуть, слухаючи дотепну історію - регочуть за животи хапаючись. Головне правило - не лицемірити.

Яку музику слухають?

Музичних гуртів, які грають емо-кор ,у Рівному поки що нема. Зате є західні фаворити, що в музиці виражають свої емоції по повній. Стогін, плач, вереск, шепіт, який зривається на крик - основні елементи передачі текстів пісень про нещасливе кохання, несправедливість чи протистояння жорстокості у світі. Соліст-емо, як правило, володіє сильним голосом широкого діапазону. Стандартний набір для емо-гурту: гітара, бас і барабани.

Як їх розпізнати

на вулиці?

Дуже просто. Підліток-емо виділяється із натовпу яскравим зовнішнім виглядом. Чорне волосся з чубом напівголови (ззаду волосся стирчить в різні боки), у дівчат нерідко - дитячі зачіски з яскравими фєнєчками та защіпками. Очі, як і в хлопців, так і дівчат - підведені чорним олівцем. Бо ж очі - дзеркало душі. А душа - це емоції.

Смугасті светрики, теніски, гетри, в яких переважають чорний, білий та рожевий кольори, футболки з дитячими малюнками типу мікі-маусів (деякі емо не гидують одягом із гуманітарки); джинси з дірками чи латками - ось базовий одяг цих неформалів. На ногах - кеди, якщо сезон дозволяє, на руках - барвисті браслети. Емо найчастіше ходять із сумками через плече чи рюкзаками, на які чіпляють чим побільше значків із зображенням кумирів та м’які іграшки. Частенько емо-підлітки проколюють собі язик, вуха, ніс і носять кульчики.

Емо - добре

це чи погано?

Рівненські підлітки переважно виявляють себе, як емо, у зовнішньому вигляді, тобто в яскравому вбранні (на публіці, слава богу, поки що не плачуть). Шкоди собі та суспільству начебто не причинять. Однак більшість молодих рівнян, які обговорювали на місцевому форумі появу в Рівному нової молодіжної течії, з декотрим скептицизмом і навіть насмішкою висловлювали свої думки щодо емо:

Андрій: - Дівчата-емо - ще куди не йшло, а плаксиві хлопці з чубчиками викликають тільки жалість та відразу…

Ірина: - Та приколюються вони, шпана шкільна! Нема в Рівному справжніх емо! Може, хіба що в Києві.

Іван: - Я нещодавно вийняв сережку з вуха і змушений був зняти назавжди свою улюблену напівсмугасту теніску, бо за емо сприймали. Мені було соромно, бо в Рівному до емо двозначне ставлення.

Оля: - А що? Я спілкувалася з ними - нормальні хлопці та дівчата. Сміливі, оскільки пропагують маловідому субкультуру в місті. Подобається їхня концепція світогляду: бути відвертим, щирим та не приховувати у собі емоцій. Хіба це погано?..

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: