Іронія долі: перезавантаження

Саме на основі невпорядкованого українського законодавства, а також низьких правових знань його представників і виник конфлікт між жителькою села Новоукраїнка Рівненського району Галиною Лисак і головою Новоукраїнської сільради Миколою Антончуком та депутатами цієї ж сільради. І, судячи з усього, в такій ситуації може опинитися чи не кожен житель сільської місцевості...

Сім’я Галини Лисак, інваліда II групи, у 2001 році купила земельну ділянку в селі разом із недобудованою хатою. Тоді ж вона отримала рішення сільської ради про надання права власності на цю незавершену будівлю, де зазначалась адреса: вулиця Лісова, 3. За її словами, лише в 2005 році їй вдалося отримати Державний акт про приватизацію земельної ділянки. Для цього знадобилося рішення Рівненського районного суду: “Визнати за Лисаком Олександром (чоловік Галини - Авт.) право власності на земельну ділянку площею 0,21 га, що знаходиться в селі Новоукраїнка Рівненського району Рівненської області по вулиці Лісова, 3”. “Відповідно, технічна документація і БТІ, і судово-експертної комісії містять таку ж адресу”, - розповідає жінка, демонструючи їх наглядно кореспонденту “РР” (на фото).

Конфлікт із сільською владою, як зазначає жінка, загострився у серпні минулого року. Саме тоді рішенням Новоукраїнської сільради №69 було здійснено впорядкування нумерації будинків у селі. З того часу будинок пані Лисак знаходиться за адресою Лісова, 5. Пані Галина запевняє, що дізналася про такі зміни випадково. Вона обурена рішенням сільради і не розуміє, чому сьогодні змушена переробляти усі документи, яких добивалася стільки років. До того ж, масла у вогонь підлили слова знайомої односельчанки, яка стверджувала, що бачила в одній із обласних газет оголошення про продаж будинку пані Галини за старою адресою. Та ще й з фото! Тепер жінка не на жарт стурбована долею свого майна, адже впевнена, що це підступні махінації її сусіда, який тепер проживає за її колишньою адресою: Лісова, 3. Ці переживання жінка відобразила у зверненні до обласної прокуратури, де у порушенні кримінальної справи їй відмовили.

Автор статті звернулась до начальника відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Рівненської області Світлани Яреми, яка займалася зверненням Галини Лисак. Вона пояснює, що вся ця катавасія розпочалася ще з того рішення, де зазначена адреса Лісова, 3. “Справа в тому, що на той час конкретного впорядкування нумерації земельних ділянок не було. І в сільраді просто вписали номер будинку, до якого звикли жителі”, - пояснює пані Ярема. - Пізніше на цій вулиці відокремилась нова земельна ділянка, а той сусід, проти якого виступає жінка, вимагав рішення про право власності на свій будинок. Саме тому депутати сільської ради зобов’язані були впорядкувати вулицю, в результаті чого пані Лисак тепер проживає за офіційною адресою: Лісова, 5. Працівниця сільради, яка початково вказала неправильну адресу, вже притягнена до дисциплінарної відповідальності”.

Старший прокурор того ж відділу обласної прокуратури Ярослав Шокало також зазначає: “Ніяких махінацій тут бути не може. В Державному акті про приватизацію земельної ділянки просто вказується її порядковий номер на вулиці. До того ж, там вказані точні координати її розміщення. Галині Лисак потрібно просто оформити право власності на будівлю та зробити відповідні зміни в документації в БТІ та паспортному столі, що, до речі, здійснюється безплатно”.

У цій ситуації найцікавіше те, що законом досі ніде не регулюється питання нумерації будинків на вулицях. Пані Ярема стверджує, що впорядкування сьогодні здійснюється за старим принципом: з однієї сторони - непарні номери, з іншої - парні. Вона погодилась, що в такій ситуації може опинитися кожен, адже сьогодні проблема невизначеності адрес може виникнути в будь-якому селі...