Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №345 від 22.05.2008p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#N-км від Ольги Ярош

Запліснявіле море людського життя

У третю неділю травня, вдруге на державному рівні, в Україні вшановували пам’ять жертв політичних репресій радянського режиму. У церквах віряни молилися за вічний спокій українських патріотів, читали Отче наш і Президент із Секретарем Ради Нацбезпеки у биківнянському лісі під Києвом, на державних будівлях висіли стяги з траурними стрічками.

А тим часом у рівненському парку ім.Шевченка репетували під фонограму попсовики, надривалися ведучі, закликаючи на пивне гульбище бездумних краян. Можливо, були там міські й обласні депутати, що опікуються питаннями духовності та культури? Адже не могли вони разом із міською владою не знати про поминальні заходи. А чи могли? То навіщо нам така влада? На питання, чому ж так відбувається, священик Юрій Велігурський відповів, що влада хоч і тримає в руках українські прапорці, українською за духом не є, і що запліснявіле море людського буття просякнуте споживацтвом та пристосуванством. Утім, попри це, слід витягувати себе з болота й виховувати дітей справжніми людьми. У понеділок надвечір й без того не вельми привабливі алеї парку ще були заставлені мішками та купами використаного непотребу. Хіба важко комунальному начальству міста виставити просту умову до ініціаторів акції - поприбирати після тих, кому продавали те ж, приміром, пиво?

Не буде України - німець сказав

У селі Русивель Гощанського району віднедавна господарюють німецькі інвестори, які взяли на п’ятнадцять років в оренду земельні паї у половини жителів села. Так ось, виявилося, що місцеві люди відвикли від роботи до сьомого поту навіть за гроші. Приміром, за спилювання та корчування хащів, якими за роки незалежності заросли подвір’я колишнього колгоспу, інвестори платять 60 гривень на день, за копання траншеї під фундамент - 100. На роботу беруть людей тверезих, якщо ж чути позавчорашній перегар - навіть здалеку розмовляти не будуть. Тому безробітні селяни, що живуть за рахунок обробляння городів та садіння картоплі, йдуть на роботу не до німців, а туди, де платять хай і менше, проте дають випити й закусити. Німецькі господарі вражені такою безгосподарністю, здавалося б, працьовитих українців на Заході України...

22.05.2008









Рівне-Ракурс №10 від 22.05.2008p. 
На головну сторінку