Тут є калій, натрій, кальцій, залізо, цинк, мідь, марганець, фосфор тощо. Калій, якого багато в баклажанах (як і в огірках, моркві, цибулі, капусті), поліпшує роботу серця, кровообіг у серцевому м’язі. Крім того, він нормалізує водно-сольовий обмін, звільняє організм від надлишку води та кухонної солі, одночасно виводяться з сечею урати. Не менш важливий і марганець, бо сприяє засвоєнню жирів, перешкоджає їх відкладанню в судинах у вигляді жирових бляшок, відвертаючи загрозу закупорювання судин, порушення плину крові і пов’язаних з цим різних серцевих хвороб. Марганець потрібен і для нормального функціонування печінки, бо запобігає її жировому переродженню, і для роботи ендокринної системи, бо посилює здатність інсуліну знижувати рівень цукру в крові. Недарма дієтологи рекомендують подавати баклажани до жирної м’ясної їжі, щоб зменшити шкоду від її вживання. Компоненти баклажана мають чудову властивість заважати тканинам всмоктувати холестеринові сполуки, знижується рівень холестерину в крові, у стінках судин, печінці, нирках. Висока його концентрація призводить до атеросклерозу. Атеросклероз - це ураження всього організму, тож краще споживати баклажани, ніж відчувати дошкульні симптоми хвороби.
Антисклеротичною дією відзначаються й пектинові речовини, й фенольні сполуки, котрі, окрім того, ще й зміцнюють капіляри. Пектинові речовини сприяють активності травного каналу. Баклажан допомагає позбутися запору, спричиняє антибактеріальну дію, його рекомендують також хворим на гіпоацидний гастрит (зі зниженою кислотністю).
У цьому овочі виявлено аскорбінову кислоту, каротин та вітаміни групи В. Особливо багато вітаміну Всфолієвої кислоти, вона ж потрібна для нормального ділення клітин, тобто росту чи відновлення тканин, творення елементів крові (еритроцитів, лейкоцитів), належного функціонування нервової системи. Тож при недокрів’ї потрібно з’їдати не менше 1 баклажана на день. Споживча цінність баклажана невелика, тому це цілком прийнятна їжа для тих, хто бажає схуднути.
Партнери 