Родич мавпи

Згадую історію, яка трапилася зі мною та моїм чоловіком кілька років тому. Прийшовши з роботи та звільнившись від клопотів по господарству, вирішила пофарбувати волосся хною. Приготувала розчин, втерла фарбу зубною щіткою в волосся, надягла на голову поліетиленову торбинку, зав'язала хустку і зібралася дивитися мексиканський серіал.

Раптом двері відчинилися, і на порозі з'явився мій чоловік. Побачивши, що в мисочці залишився розчин для фарбування, він ретельно почав втирати фарбу в своє волосся, брови. Волосся у мого благовірного світло-русяве, брови світлі, тому фарбування було якісним. Як я через кілька хвилин прийшла на кухню, чоловік мирно спав, схиливши голову на стіл. Коли я його розбудила, і він помив голову, то ледь не задихнулася від сміху - волосся і брови чоловіка були червоні, як полум'я.

Мовчки подала благовірному дзеркало, а сама вискочила на вулицю, давлячись від сміху. Коли через декілька хвилин увійшла в хату, за столом сидів Леонід Ілліч з широкими чорними бровами і чорним чубом. Це мій чоловік з переляку чорною ваксою для черевиків спробував зафарбувати руде волосся. Від реготу я так і впала біля порогу. Через силу знову вискочила на двір. Повернувшись, застала за столом Мону Лізу - мій чоловіченько з відчаю збрив брови та «пейсики».

Наступного дня, коли я розповіла співробітницям про таку пригоду, вони просто попадали від сміху. А мій благовірний довго не вживав алкоголю, доки не відросли нові щіточки брів.