Рівне допоможе Києву впорядкувати законодавство

Для того, щоб дізнатися, що саме пропонують рівненські землевпорядники, ми зустрілися із начальником ГУ Держкомзему в Рівненській області Світланою БОГАТИРЧУК-КРИВКО (на фото).

- Світлано Кирилівно, зрозуміло, що спеціалісти підпорядкованого вам управління можуть давати лише пропозиції щодо змін до певних законодавчих та нормативних актів України. Але зрештою, які саме законодавчі ініціативи ви внесли протягом поточного року?

- По-перше, пропозиція щодо спрощення процедури безоплатної приватизації землі у межах норм, визначених статтею 121 Земельного кодексу України. Річ у тім, що на законодавчому рівні й досі не встановлений порядок черговості безоплатної передачі земель у власність, в тому числі пільговим категоріям населення. Ми запропонували створити Фо-нд приватизації земель, який базуватиметься на існуючих землях запасу і визначити приватизацію земель, що перебувають у користуванні суб’єктів приватизаційних правовідносин. Це не лише забезпечити рівність прав громадян України, але й справедливий розподіл земель, черговість їх надання тощо.

По-друге, ми запропонували виділити із державного та місцевих бюджетів кошти на розробку генеральних планів сільських населених пунктів. Адже під час приватизації землі, відсутність цієї та іншої містобудівної документації є надзвичайно великою проблемою.

- Після прийняття у вересні 2008 року Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву”, статті Земельного кодексу України зазнали цілої низки перетворень. Як це позначилося на роботі землевпорядників?

- Доволі суттєво, адже зміни зумовили збільшення терміну відведення земельних ділянок. Мова йде про подвійне погодження одними й тими ж органами виконавчої влади вибору місця розташування земельних ділянок та погодження проекту землеустрою для її відведення. Тому ми також подали пропозиції й щодо спрощення процедури погодження даних проектів.

Наші спеціалісти наголошують й на прийнятті нової інструкції з обігу державних актів на право власності на земельну ділянку, а також на право постійного користування земельною ділянкою.

- Чи задоволені ви контролем щодо використання земель сільськогосподарського призначення?

- На сьогодні досконалий законодавчий механізм здійснення дієвого контролю для забезпечення раціонального та дієвого використання землевласниками та землекористувачами земель сільськогосподарського призначення взагалі відсутній. Законодавчими актами не визначена обов’язкова наявність проектів щодо землеохоронних заходів та їх науково-обґрунтованих змін у відповідності до зональних особливостей та спеціалізації сільгосппідприємств. Також відсутня відповідальність землевласника, землекористувачів за виснажливе, вкрай інтенсивне використання сільськогосподарських земель, яке призводить до зниження рівня їх родючості. Оскільки Головне управління не влаштовував такий рівень контролю, ми пропонуємо його посилити. Вважаємо, що вкрай нагальним є корегування Закону “Про несення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів”.

Проблемою у сфері земельних відносин залишається й висока вартість послуг, пов’язаних з реєстрацією правовстановлюючих актів на землю, у тому числі й договорів оренди. Так склалося, що орендар змушений оплатити не лише сам факт реєстрації, внесення відомостей до бази даних Автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру, але й ряд додаткових послуг. Як результат - витрати орендаря за оформлення і державну реєстрацію договору оренди землі становлять від 200 до 800 гривень, і непоодинокими є такі випадки, коли вартість послуг перевищує суму орендної плати. І це найбільша причина втрати стабільних орендарів.

- Нещодавно Ви обмовилися про те необхідність створення нового міністерства, яке б опікувалося впорядкуванням земельних відносин. Чи справді нам потрібна ще одна державна інституція?

- Між іншим, це не моя пропозиція, а наших районних начальників, з якою я погоджуюся. Постійні зміни статусу центрального органу виконавчої влади з питань земельних відносин не дозволяють ефективно впливати на проведення земельної реформи в Україні. Відповідно, потрібно на законодавчому рівні створити міністерство, де була б зосереджена всю повнота влади у галузі земельних відносин. А до складу територіальних органів земельних ресурсів варто ввести спеціалістів-землевпорядників місцевих рад.

- Викладені вище пропозиції торкаються необхідних перетворень законодавства, що торкається земельної сфери, в цілому. А якщо зупинитися конкретно на зміні законодавчих актів, які зачіпають регіональні особливості нашої області?

- Це досить цікаве і серйозне питання. На території Рівненської області є значні поклади торфу. Тому, зважаючи на подорожчання газу, обласна влада пропонує Рівненській обласній раді спільно розвивати торф’яну галузь. Однак норма ст.150 Земельного кодексу України вимагає погодження відведення торфовищ із заляганням торфу більше одного метра і осушених земель, незалежно від глибини, з Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів. Ми ж вважаємо, що це варто було б робити лише у тому разі, якщо глибина залягання торфу більша чотирьох метрів.

Крім того, Рівненщина багата на поклади різних корисних копалин, необхідних для функціонування галузей народного господарства. Враховуючи, що значна частина території області зайнята лісом, а це близько 40 відсотків, виникають проблеми із освоєнням цих ділянок суб’єктами господарювання, які отримали ліценції на видобуток корисних копалин. Кабінет Міністрів прийняв розпорядження, яким призупинив право органів виконавчої влади приймати рішення про надання згоди на вилучення земельних лісових ділянок. Тому ми пропонуємо зазначене розпорядження або скасувати, або ж внести до нього відповідні корективи.