Відповідно до ст.13 ЗУ “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Поряд із зазначеним, згідно зі ст.19 ЗУ “Про оренду землі” строк дії договору оренди визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.
Приймаючи до уваги положення ст.33 ЗУ “Про оренду землі”, відповідно до якої після закінчення терміну, на який було укладено договір оренди невитребуваних земельних часток (паїв), орендар, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
Враховуючи викладене вище, при визначенні строку оренди, необхідно керуватися вимогами ст.19 ЗУ “Про оренду землі” та ст.13 ЗУ “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”.
Разом з тим зазначаємо, що ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Земельного кодексу України та ЗУ “Про оренду землі”, якими змінено лише процедуру набуття права оренди земельних ділянок виключно на аукціонах із земель державної та комунальної власності.
Законодавче вирішення питання надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок дає можливість збільшити надходження коштів від плати за землю до місцевих бюджетів та ефективно використовувати земельні ресурси.