Закладаємо цеглу з дипломом економіста

Запроваджуючи європейські стандарти освіти, Україна вирішила і собі не “пасти задніх”, і пішла шляхом профілізації школи. Це означає, що після закінчення школи ІІ ступеня (9 класу) кожен учень має визначитися зі своєю майбутньою професією і обрати той чи інший профіль навчання, згідно зі своїми здібностями та вподобаннями. Такий вибір передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу предметів: за суспільно-гуманітарним, філологічним, художньо-естетичним, природничо-математичним, технологічним і спортивним напрямами. Серед шкільних предметів є базові (обов’язкові для всіх, незалежно від напрямку) і профільні. Предмети шкільної програми вивчатимуться на різних рівнях: базовому - мінімум змісту і не передбачає подальшого вивчення предмета (наприклад, математика у філологів); академічному - предмети не є профільними, але близькі до них і тому вивчатимуться у ВНЗ (наприклад, фізика у хіміко-біологічному профілі); профільної підготовки - поглиблене вивчення предметів з орієнтацією на майбутню професію (фізика і математика у фізико-математичному профілі).

Начальник міського управління освіти та науки Віталій НОВАК називає головну специфіку профільного навчання - кожен учень отримує право вибору. Проте з іншого боку постає досить серйозна дилема: “Діти вагаються - йти їм у 10-ий клас і “профілюватися” ще три роки чи вступати до коледжу”, - говорить пан Новак. До того ж і опитування між учнями дев’ятих класів Рівного показало, що більша частина їх таки норовить втекти до коледжу. Проте спеціалісти переконують батьків: “Не плекайте надії на те, що, закінчивши коледж, ваша дитина 100-відсотково поступить до ВНЗ. Таких лише одиниці”.

Натомість директор міського центру зайнятості Андрій ГРЕЩУК просить батьків віднайти методи впливу на свідомість своїх дітей. “Не всі діти знаходять роботу за спеціалізаціями. Але я хочу нагадати одне - наразі на ринку праці затребуваними є робітничі професії. Влаштувати юристів, менеджерів практично неможливо. Нехай діти пам’ятають, що працювати руками - не соромно”, - говорить Андрій Васильович.

Щоб розпочати новий формат навчання за профільною освітою, потрібно отримати й відповідне методичне забезпечення. Наразі такої розкоші ніхто не може організувати. Проте триває процес створення електронних підручників, за ними й навчатимуть дітей.

Наразі ж освітяни думатимуть над додатковими вирішеннями цього питання. Не відкидають твердження: проблем, пов’язаних з переходом на профільне навчання, багато. Розв’язання деяких із них уже почалося. А відтак, починаючи з 1 вересня, у нас починається перезавантаження системи української освіти, і не можна його завершити простим висмикуванням штепселя з розетки. Потрібно, напевно, вдосконалити програмне забезпечення і дочекатися завершення повного циклу - 12 років, а далі, як кажуть - поживемо - побачимо. Проте не хочеться, щоб для наших дітей, у будь-якому випадку, справджувалися слова начальника обласного управління освіти Рівненської ОДА Івана ВЄТРОВА: “З економічним дипломом - цегла кладеться краще”.