Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Ракурс житейський

Яскрава і святкова глянсова глазур для пасок

Молочна глазур виглядає більш красивою, еластичною й акуратною.

=>>>=

Пасхальний вінок з потрійною начинкою

Якщо важко вибрати між кількома, можна відразу зробити з трьома. Вийде не тільки оригінальною на вигляд, а й на смак. Пишне здобне тісто нікого не залишить байдужим.

=>>>=

Пальчики оближеш:

шоколадна паска з родзинками

Інгредієнти: борошно – 450 г; какао – 60 г; дріжджі – 17 г; молоко – 160 мл; вершкове масло – 100 г; цукор – 160 г; яйця – 2 шт; щіпка солі; родзинки – 50 г; шоколадні краплі – 100 р. Для глазурі: цукрова пудра – 2 склянки; охолоджені яєчні білки – 2 шт.

=>>>=

Панетоне:

рецепт паски за європейськими традиціями

Хочете здивувати своїх рідних оригінальним і новим смаком паски, але не знаєте, як це зробити?

=>>>=

Паска без дріжджів, заморочок і замісу руками

Для тих, в кого немає часу на дріжджове тісто.

=>>>=

Дзвінок від ангела

На старій телефонній будці було безліч «автографів»: хтось надряпав номер телефону, хтось написав «Оля+Коля=любов», інший намалював сердечко... Біля одного з номерів був напис: ангел. Іржа «з’їла» першу цифру і половину другої. Та й телефонного апарату в будці вже не було. Будки доживали свій час.

=>>>=

Купайлиця

Її улюблені квіти – ромашки. Ото, як тільки десь побачить, що продають, зразу ж купить Олеся для себе букетик, поставить на стіл і милується. Так, наче в дитинство своє потрапляє. І зразу ж Купайлицю згадує. Тут, у великому місті, де вона мешкає вже багато років, не знають люди таких традицій. Якось запитала у співробітниці про те, чи вона щось знає про свято Купала, і була неприємно здивована – не знає нічого, навіть назв квітів, дерев та трав.

=>>>=

Подарунок

– Ірино, відкрий, чуєш, дзвонять у двері, я тут докурю! – гукнув чоловік у пройму балконних дверей.

=>>>=

Ось підросте син…

У журналістських буднях, коли доводиться зустрічатися з багатьма різними людьми, інколи забуваються ті чи інші життєві сюжети. Та Надію я впізнала одразу. Та ж сама худенька постать, не по роках спрацьовані руки. Лише очі тепер світилися по-новому. Тією особливою радістю, коли людина просто щаслива.

=>>>=

Каштани на долоні

Чому він і досі згадує ту осінь? Ту, коли вперше побачив Оксану. Вона йшла вулицею, раз у раз зупиняючись і щось підіймаючи з мокрого асфальту.

=>>>=