За роки своєї миротворчої діяльності Україна увійшла до першої двадцятки найбільш активних держав-миротворців. Понад півтисячі українських військових виконують миротворчі місії у 8 країнах світу. У рамках співпраці з НАТО та ООН українські миротворці були в Косово, Лівані, Кувейті, Сьєрра-Леоне, Іраку та інших країнах. Під час місій Україна втратила 47 військових, серед яких одна жінка.
Довколишня тиша несподівано насупила брови, намагаючись скинути з себе повсякденні турботи і накликала дощ, що близько години барабанив по склу. Міріади кришталевих краплин води розплескалися по проїзній частині дороги. Вітер обережно, щоб не порушити того потаємного дива, зіпхнув хмари і на обрії з’явилася майже на півнеба веселка, прорізаючи небесну блакить широкими кольорами своїх дуг. Червона смуга в сяйві великого спектру не що інакше, як вуста, які розтягнулися в посмішці. Жовта, виглядаючи з-під помаранчової, переливалася шарами енергії. Зелена, синя та блакитна зливалися одна в одну, всеодно що море знаходилося у підвішеному стані. Фіолетова, розкішно вивернута, іскрилася квіткою, в середині якої було літо. Для когось це знак, а для когось...
Ще декілька років тому вчені попереджували про так званий парниковий ефект, тобто потепління на планеті в межах 1,5-2 градусів Цельсію. Зараз ми відчуваємо це на собі. Різка зміна клімату на планеті, це ж треба, щоб у Сахарі випав сніг (!), негативно впливає на все живе, особливо на руйнування озонового шару, який захищає нас від згубного впливу ультрафіолетового проміння.
Чоловіка усю ніч не було вдома. Галина всі очі видивилася у нічне темне вікно, крізь яке ледве пробивалося тьмяне місячне сяйво й своїми гілками загадково похитувала старезна яблуня. Ще вчора нібито усе було звично, буденно й, здається, незмінно. А сьогодні й місяць по-інакшому на землю зазирає, і яблуня якось по-особливому сумує за молодими своїми літами. Сумує, як і вона, Галина.
“…1 лютого 1944 року на підступах до Рівного зупинились передові частини Червоної армії. “З високого пагорба ясно були видні черепичні дахи будинків, куполи собору і гостроверхий шпиль костьолу”, - згадував учасник тих подій І.Наумов. На виїздах із міста та перехрестях доріг німці створили міцні оборонні точки. Тому наступ радянських військ, який почався наступного дня, 2 лютого, виявився дуже нелегким. Лише у другій половині дня, коли остаточно було зламано рубіж оборони противника, стався вирішальний прорив. Проте бої не вщухали. Аж уранці наступного дня рівняни дізналися, що місто повністю звільнене від німців. У результаті боїв за Рівне фашисти втратили кілька тисяч особового складу свого війська, а також 30 великих складів із зброєю та військовою амуніцією.
5 лютого 1944 року на честь звільнення Рівного у вечірньому небі Москви спалахував артилерійський салют. Того ж дня було оприлюднено наказ Верховного Головнокомандувача про присвоєння кращим військовим частинам та з’єднанням звань Рівненських та Луцьких. Від цього дня Рівненськими стали іменуватися 13-а армія (генерал М.Пухов), 6-й гвардійський кавалерійський корпус (генерал С.Соколов), 24-й стрілецький корпус (генерал М.Кирюхін) та 7-й стрілецький корпус (генерал М.Глухов), деякі інші частини.
Уривок з книги “Рiвне - мандрiвка крiзь вiки” Ярослава Поліщука
Жодного року не було, аби Іван не їздив у санаторій. Це вже увійшло у звичку - раз на рік підліковувати своє хворе серце. З путівками в нього проблем не було, адже сам був головою профкому на підприємстві, тож мав можливість взяти її безкоштовно і у вигідний йому час. Отож тільки наставали теплі літні дні, Івана, як магнітом тягнуло на морські хвилі. Можливо, то вже не на лікування їздив, а на той “відпочинок”, що залишався надовго в його пам’яті.
Гого суботнього ранку Іван з Ніною збиралися в ліс по гриби, як несподівано задзеленчав дзвінок від баби Ганни. Вона жила у своїй трикімнатній квартирі сама. У свої вісімдесят п’ять років часто стала хворіти, а останній місяць недуга прикувала її до ліжка. Не могла ні встати сама, ні сісти. За нею потрібен був догляд. З рідні у старенької нікого не було, так принаймні думали мешканці будинку, бо відколи вона поселилася, ніхто не навідувався в гості.
Біганина магазинами, складання святкового меню, вигадування незвичайних костюмів, прикрашання офісу і, нарешті, корпоратив. Вся ця святкова метушня якнайкраще нагадує нам про Новий рік та різдвяні свята. А от про створення святкового настрою і проведення корпоративів добре знає ведучий, тамада, КВНник, а з недавнього часу і художній керівник КЗ “Рівненський міський палац культури” Руслан Алексіюк. От ми і вирішили поспілкуватися з паном Русланом, щоб з перших уст дізнатися про життя за кулісами.
Який місяць найкращий для одруження? Це питання надзвичайно актуальне для молодят... Вони обмірковують його вплив на подальше сімейне життя. Отож, якщо ви хочете святкувати День народження сім’ї у місяці, який принесе вам щастя і добробут, то уважно прочитайте далі...
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 