Ви скажете: а що залежить від нас, це ж винні фабрики, заводи, автотранспортні засоби? Але ж всім цим, на щастя чи на біду, керує людина. Значить від нас багато залежить. Кожна людина, якщо захоче, може зробити свій внесок у скарбничку охорони природи, головне не бути байдужим. Не жити за принципом “після мене й трава не рости”. Що я маю на увазі? Найпростіше - це економія електроенергії, газу, води. Хіба у вас душа не болить, якщо горять у денний, світлий час доби електричні лампочки у під’їзді. Коли з не закручених герметично кранів тече вода. А що вже говорити про економію газу, який так дорого коштує. Європейські країни, до речі, дуже раціонально використовують свої природні ресурси.
Мабуть, кожен рівнянин хоче, щоб його місто було чистим.
У наших силах зробити місто Рівне найчистішим і найзеленішим містом в Україні, яким воно і було раніше. Дуже вселяє надію те, що молодь небайдужа до екологічних проблем. Але я вважаю, що мало виділяють годин у школі на вивчення такого життєвонеобхідного предмету, як екологія. Тільки тоді, як на передній план вийде наука екологія, ми відчуємо, що твердо стоїмо на землі. Бо зараз вона хитається в нас під ногами. Тож таки хочеться всіх попросити: “Бережіть Матінку Природу!”