Після того, як у неділю закінчився мітинг опозиції, автор вирішив пройтися центром міста. Увагу привернула сором’язливо всміхнена жіночка у хустині, яка продавала книги та якусь газету.
Чому одного разу подружжя вирішує стати батьками? Це запитання - не просто цікавість. Скільки завгодно випадків, коли при роботі з “дитячими” проблемами з’ясовується, що діти ці з’явилися у своїх батьків з якихось внутрішніх, тільки їм (батькам) відомих причин - а потім виявилося, що батьківських очікувань нащадки виправдати не змогли. Звідси і всі труднощі...
Мені було 17 років, він був трохи старший від мене. Чи це було кохання? Ні - це були перші в моєму житті почуття відданості чоловіку. Я не бачила в ньому особливих недоліків, хоча і достоїнств особливих також не було, швидше я ці неіснуючі риси вигадувала й уособлювала в цій людині. На той час я, звісно ж, вважала, що його люблю. Наслідок цього кохання не забарився. Це була вагітність.
Ганна сиділа на призьбі під своєю хатою, спостерігала, як бавляться на подвір’ї онуки: чотирирічна Анютка та дворічний Іванко. I з очей котилися рясні сльози. “Чого ти, бабусю, плачеш?” - підбігла до неї Анюта. “Я не плачу, дитинко, - відповіла Ганна. - То в мене сльози від радості, що ви в мене є з Іванком”. “А онучка таки схожа на мене, - дивлячись на дівчинку, думала Ганна. - Та й Іванко - викапаний батько, і синочок Андрій, мов хто змалював. Ніхто не заперечить, що то її онуки”.
Андрій з Марією сиділи біля вікна, спостерігали, як сходяться гості до сусіда Івана, який видає сьогодні заміж свою останню доньку. Їхні серця стискалися від болю. Дивилися одне на одного мовчки - слів не було. Бо винні в тому самі, що в їхній оселі назавжди оселився смуток. А які ж були плани, мрії, надії... Коли заграли весільні музики, Марія заридала на всю хату. Щоб не чути, не бачити нічого, пішла на кладовище, сіла біля могили своєї єдиної доньки, обняла пам’ятник, і так просиділа до смерку.
Галина Петрушко займається плаванням ось вже 15 років. За цей час взято багато висот: Галина виконала розряд кандидата в майстри спорту, а згодом і майстра спорту; займала призові місця на чемпіонатах України, ввійшла в збірну області і запасний склад збірної України; 2009 року брала участь у чемпіонаті Європи серед поліцейських...
Галина лежала в ліжку в обіймах свого чоловіка Петра, боялася поворухнутися, щоб не розбудити його. Сьогодні ж бо вихідний, хай відпочине. Ніжно дивилася на нього і думала: “Господи, невже це правда?”. Вже минув місяць після весілля, а їй досі не вірилося, що так сталося, що в такий спосіб знайшла своє щастя. А скільки осуду людського почула на свою адресу, скільки ганьби. Навіть рідна ненька, і та ладна була вбити її тоді. А Галя була впевнена, що то покійний батько з того світу потурбувався про неї.
Маючи невеличку дачну ділянку, Яресько Гарбуз уважно прислухався до всіх порад, які могли б стати у нагоді при вирощуванні всілякої городини. Від одного знайомого він якось почув про те, що з допомогою звичайної солі можна зібрати тьму-тьмущу червоних помідорів. Досить взяти віника і покропити соляним розчином кущі із зеленими плодами. Тоді начебто ніякий вірус їх не візьме. З пачкою кухонної солі в торбинці Яресько відправився на автобусну зупинку.
“Спокуса свободи, свіжий вітер і відчуття, які неможливо передати словами, коли ти їдеш на мотоциклі”, - описує своє життя байкер Олександр ЖЛУКТЕНКО. Для нього літо - це період, коли і вдома побувати ніколи, коли зашкалює адреналін, а на барометрі шалені швидкості. Але все-таки він знайшов годинку часу між злетами та зустрічами, щоб розповісти про унікальність такого захоплення.
Ішов 1999 рік. Здавалося, вся Україна перетворилася на суцільний базар. Чоловіки одне за одним втрачали роботу або ж звільнялися самі, бо мізерну зарплату не виплачували місяцями. І як вже не раз траплялося на Україні, весь тягар і відповідальність за сім’ю взяли на себе козачки.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється