Наввипередки з вітром

- Цікаво дізнатися, що ж у вашому розумінні - байкерство?

- Передусім, це дух свободи в дорозі. І звичайно, це унікальна можливість відвідувати найрізноманітніші фестивалі та побачити мотоцикли, які стали витворами мистецтва, тому що створені власноруч справжніми митцями.

- Давно захоплюєтесь байкерством?

- Якщо рахувати молоді роки за кермом мотоцикла, то вже близько 30 років, хоча і з перервами. Але раніше їздити на великі відстані мотоциклом вважалося самогубством, а сьогодні - це звична справа. Ось, нещодавно проїхав близько 500 км і навіть не втомився.

- Чим відрізняються люди, що мають мотоцикл, від байкерів?

- Зазвичай, для таких людей мотоцикл - засіб пресування. А для байкера - це спосіб життя: певні закони, яких він мусить дотримуватись і, звичайно, довгоочікувані різноманітні злети.

- Коли ви вирішили стати байкером?

- Після того, як я спробував у молоді роки, то назавжди відмовитись не зміг. Тому після тривалої перерви в мене з’явився байк, який став частиною життя. Багато хто вважає, що байкери не дисципліновані, не знають міри в алкогольних напоях, вживають наркотики або ходять по лезу криміналу. Це все стереотипи з американських фільмів. В Україні такого немає. Існує багато фестивалів, де збираються байкери, але це не означає, що вони там напиваються та безчинствують. Всі розуміють, що завтра їм сідати за кермо і потрібно себе контролювати. На фестивалях виступають рейдери, що займаються мотофріслайлом. Я, наприклад, нещодавно перший раз бачив, що рейдер танцює на мотоциклі з жінкою, на очах у десятитисячної публіки! Це високий професіоналізм і, як кажуть байкери, “респект і уважуха”.

- У вас один мотоцикл?

- На даний момент, так - “Honda”. Купляв його неновим, тому заплатив 12 тис.дол., а новий коштує близько 24 тис. дол. Якщо чесно, в мене було стільки мотоциклів, що на пальцях не перерахуєш. Це і вітчизняні мотоцикли, і мотоцикли закордонних виробників.

- Який мотоцикл вважається найкрутішим?

- У кожного є своя думка щодо цього. Одні говоритимуть, що це “Honda”, а інші - “Harley Davidson”. Я віддаю перевагу першому, тому що за весь час мого байкарства, серйозних поломок не було. На мою думку, краще купити надійніший мотоцикл, а тоді можна зробити широкий тюнінг. Сьогодні придбати мотоцикл можна де завгодно: як і по Інтернету, так і в автосалонах.

- У вас є автомобіль?

- Так. Хоча літом він може тижнями стояти без діла. Але, звичайно, комфортніше я почуваюсь на мотоциклі. Тим більше, що в наш час постійно трапляються корки на дорогах, а байк дозволяє уникнути заторів.

- Що ви можете розповісти про імідж байкера?

- Можу сказати, що байкер не вважає за потрібне рекламувати себе чи відрізнятись від інших. На злетах, зазвичай, всі однакові. Хоча на шкіряних костюмах, як правило, можна побачити значки, отримані на злетах. А такий одяг зручний тим, що під час їзди не продуває. Також у байкерів, що належать до клубів, є своя символіка: певні кольори. Це також прийшло до нас з Америки.

- У Рівному є байкарські клуби?

- Офіційних - немає. Молодь намагалася створити такий клуб, але не знали, які це обов’язки. По-перше, мінімум один раз на рік потрібно робити злет на території клубу, а це неймовірні кошти. По-друге, якщо хтось потрапив у ДТП, то всі одноклубники мусять підтримати морально і матеріально. Тому я не знаю, чи існує той клуб досі. Особисто я не прагну належати до клубу, бо у членів клубу є певні обов’язки, які необхідно виконувати, а для цього не завжди є час. Ми із старійшинами Рівного збираємось щосуботи для того, щоб поспілкуватися про нову техніку та злети, і при цьому ж ми вільні від обов’язків.

- Влітку багато злетів?

- Звичайно! Найактивніший період - з травня по вересень. Наприклад, 15-17 липня у Севастополі проходив один з найбільших злетів на пострадянському просторі, який організовували “Нічні вовки” - міжнародний московський байкерський клуб. Зібралося близько 10 тис. одиниць техніки. Я відвідував цей злет три роки поспіль, але цього літа не поїхав. Я вільний: хочу їду, хочу - ні. Також 17 липня до Рівного приїжджав Василь Вірастюк зі своїм байкерським туром містами України. Я був на цій зустрічі. За тиждень після цього проходив злет у Мінську, який організовувала мотобанда “Ролінг Анархія”. Я не зміг пропустити такого дійства: виступав чемпіон світу з мотофрістайлу, 6 тисяч людей відтворювали панораму битви сталінської оборони Другої Світової війни. Були і радянські танки Т-34, і німецькі “Пантери”. Також, звичайно, там були рок-гурти: білоруський “Мумійтроль”, рівненський “От вінта”.

- Скільки міст ви уже відвідали?

- Я буквально за декілька років наїздив понад 50 тис.км. Це Україна, Білорусь, Росія, Польща, Німеччина. І якщо в Берліні продавали тільки безалкогольне пиво, то в нас можна придбати все, що завгодно.

- Байкери часто вживають алкоголь?

- За всіх я казати не хочу. Хто має на меті напитись, той це і зробить. Особисто я абсолютно не вживаю спиртного і ніколи не палив, тобто я - за здоровий спосіб життя.

- Існують байкерські свята?

- Якщо байкер приїжджає на зліт і вертається додому цілий і неушкоджений, то це вже свято. А конкретно байкерських свят немає.

- Жінка-байкер - це рідкість?

- Насправді, так. Але і у нас в Рівному є жінки-байкери. Це абсолютно нормально, але таку жінку мало хто сприймає як жінку, її сприймають як свого хлопця в компанії.

- На якій швидкості полюбляєте їздити?

- Найкомфортніше - це 110-120 км/год. Насправді людина за кермом мотоциклу не відчуває швидкості. Якщо в автомобілі ти сидиш як в коробці, то бачиш себе відносно інших і відчуваєш швидкість. А на мотоциклі такого немає, і багато хто ганяє на шалених швидкостях. На скільки ручка відкривається, на стільки і їздять. Насправді я такий же, як і всі: звісно, застерігатиму, що не потрібно з такою швидкістю їхати, але коли сам сідаю на байк, то і не помічаю, як набираю обертів.

- Часто байкери створюють аварійні ситуації?

- Частенько. Байкери не завжди розраховують ситуацію, не бачать подальший розвиток подій і потрапляють у ДТП. Але причиною в основному є брак досвіду.

- А як автомобілісти ставляться до байкерів?

- Не хочу узагальнювати, але, мабуть, негативно. Як і байкери до автомобілістів. Зараз стало важче їздити, бо в автомобілі настільки затемнені вікна, що інколи не можна побачити реальну ситуацію. Також особисто я негативно ставлюся до того, коли водії за кермом спілкуються по телефону. У Польщі і Німеччині це - абсурд. Там за перевищення швидкості на 12 км - штраф 500 євро, на 40 км - 2000 євро, а за спілкування по телефону під час руху - 800 євро. Я вважаю, що така політика абсолютно правильна.

- Як ДАЇ ставиться до байкерів?

- Зазвичай проблеми з ДАЇ виникають тому, що мототранспорт незареєстрований і мотоциклісти не зупиняються. Якщо ж водій зупинився і в нього всі документи в порядку, то претензій до нього не виникає. Але якщо ж не зупинився, то його інколи бояться не те, що доганяти, а просто переслідувати, тому що мотоцикліст, коли тікає, не дивиться на дорожню ситуацію і, як правило, закінчується це трагічно.

- А як ваша сім’я ставиться до такого захоплення?

- Вони вже звикли до цього, бо зрозуміли, що заборонити мені ширяти вулицями на байку - неможливо. Але незважаючи ні на що, сім’я завжди чекає вдома. Рідні постійно просять: “Коли приїдеш на злет, то зателефонуй, скажи, що все гаразд”.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: