Світлана, ледве тримаючись на ногах, сперлася на важкий гранітний пам’ятник. Її чисті сльози невпинно капали на свіжу могилу чоловіка. Грайливий пронизливий вітер підхоплював тихий плач жінки й розносив його по сусідніх надгробках. Сонце сідало за горизонт, забираючи із собою останні рожеві промінчики, які освітлювали фото рідного до болю обличчя чоловіка, що було викарбуване на темному, як її життя, пам’ятнику.
Старий Петро не міг втямити, чого це невістка така стала лагідна, привітна до нього. За все життя не чув від неї доброго слова. Та й з того часу, як забрав його до себе син - а минуло вже відтоді три місяці - вона до нього й не озивалася. У кімнату, в якій жив, заходила рідко, хіба тільки тоді, як прибирала, та й то мовчки.
Загублені долі... Де їх знайдеш, і в чому сутність самого життя, коли навколо палає земля і очі відблискують страхом? Їх називають дітьми війни - війни, яка принесла в кожен дім чорну звістку про загибель рідних та близьких.
Займатися фізкультурою, спортом і просто бути здоровим - модно, переконаний відомий меценат дитячого та юнацького спорту
Депутат Рівненської міської ради, член фракції “Батьківщина” Олександр НЕСТЕРУК (на фото) вже багато років є одним із найактивніших меценатів дитячого та юнацького спорту в обласному центрі. Саме з його іменем пов’язані започаткований у Рівному щорічний футбольний турнір “Кубок майбутніх чемпіонів”, створення на базі ЗОШ № 26 фізкультурно-спортивного клубу “Авангард”, облаштування дитячих майданчиків на прибудинкових територіях, будівництво стадіону в парку Хіміків, документальний фільм про рівненських кікбоксерів, присвячений 10-річчю центру бойових мистецтв “Будокан”, та чимало інших корисних для громади справ. “Мене часто запитують, для чого ви все це робите, - зізнався Олександр. - Насамперед, ця робота приносить радість мені й дітям, які прагнуть фізичного вдосконалення. Мають спокій і батьки, бо впевнені, що їхні чада ведуть здоровий спосіб життя, який сприяє формуванню сили волі, цілеспрямованості та витривалості, без чого важко подолати всі перепони в житті”.
Рано-вранці, тільки-но почало світати, сторож почув на кладовищі плач, голосіння жінки. “Що б це могло бути?” - подумав він, адже так рано відвідувачі сюди не приходять, щоб оплакувати своїх рідних і близьких. Вирішив перевірити. Мало не знепритомнів, коли побачив жінку, яка везла доріжкою на візку людину, накриту білим простирадлом. “Невже покійників вже крадуть?” - подумалось йому.
Нас познайомив мій чоловік. Дружили, здавалося. Мені він сподобався одразу: розумний, приємний, вихований. Ми багато спілкувалися на різні теми, жартували, і завжди мені хотілося чути його голос. Я Йому телефонувала з приводу і без. Він теж. Він називав мене розумною, доброю, красивою. І я, звичайно, вірила.
У селі всі співчували братам Андрію та Роману Овсійчукам, яких спіткало велике горе. Хіба могли подумати за життя їхні батьки, Лаврін з Олексою, що таке станеться? Бо ж ніщо не віщувало біди. Синів виховали добрими, працьовитими, дружними. Хоч освіти їм дати не змогли, але мали вмілі руки, у колгоспі знаходили собі роботу, тож на життя вистачало.
Історія Великої Вітчизняної війни відома нам з багатьох мемуарів та книг, які описують усю ширину та розмах військових операції. Але велика історична перемога складалась із сотень тисяч маленьких людських історій простих рядових солдат. Один з них - Пилип Петрович Ткач, у свої 85 років детально пам’ятає багато фронтових пригод, розповіді про які могли би стати захоплюючим сценарієм художнього фільму про Велику Вітчизняну війну.
Недарма кажуть, що справжніх чоловіків негаразди та труднощі лише загартовують. Федору Івановичу Бикову Господь дав прожити нелегке життя. Та усі випробування, які випали на його долю, він витримав достойно і на заслужений відпочинок після багатьох плідних років роботи в міліції пішов з гордо піднятою головою.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється