Олександр і Вікторія сиділи на дивані й щасливо посміхалися, дивлячись, як бавляться Петрик і Оленка. Віта притулилася до свого Сашка. Якби він знав, як вона його кохає! І так буде завжди...
• Щоб гаманець був важкий і товстий, розміняв валюту на копійки.
• У світле майбутнє із власним смолоскипом.
• Гроші найкраще тримати в банках. Бажано в трилітрових.
• Рахунок за некролог вирішили надіслати покійному.
Сімейне життя у костопільського подружжя Журавлів не заладилося. Не врятувала стосунки і донька Олена, для якої були однаково дорогими як мати, так і батько. 13 років тому Василь та Наталія розлучилися. У пошуках кращого життя мама разом зі своєю донькою переїхали на постійне проживання у Чехію. У серпні торік вони навідалися в гості до своїх родичів у Костопіль. Утім, поїздка на Бать-ківщину тепер розлучила вже Наталію зі своєю дитиною. Чергове непорозуміння між ними закінчилося тим, що остання пішла з дому та не повернулася. Працівники міліції і досі не можуть встановити місце знаходження неповнолітньої.
Кузьма з Палажкою жили удвох у своєму чотирикім-натному будинку. Отож, коли у село приїжджали молоді спеціалісти після закінчення навчальних закладів, їх завжди направляли до них на квартиру. Та вони всім відмовляли. Не було випадку, щоб хтось поселився. Односельці розуміли, бо ж не хотіло подружжя, аби хтось жив поруч у хаті й нагадував їхнього сина Юрка. Тому й здивувалися, коли директор школи Іван Петрович у черговий раз привів квартирантку, молоду вчительку, і вони її прийняли.
Приятелька дружини Ірина каже: “Слухайте! У вас стільки знайомих, друзів, приятелів. Ну познайомте мене нарешті з яким-небудь пристойним чоловіком! А то мені все якісь негідники трапляються!”.
У часи, коли кожна дитина знала, що економіка повинна бути економною і що слова “мир”, “труд” і “травень” - близнюки-брати, жила-була дівчина Маруся. Власне, вона і зараз прекрасно себе почуває. Щоправда, тоді вона відчувала себе років на двадцять п’ять краще. І була в Марусі мрія - скотитися крутим схилом на лижах у спортивному костюмі. Костюм повинен бути червоний - і ніякий інший. У поведінці чоловічої статі також не допускалося варіантів - вони повинні були не присісти, не пострибати, а тільки попадати від її дефіле. Хто в кучугуру, хто на ялинку - це вже дрібниці.
Те, що подружня зрада до добра не доводить, відомо всім. Тут і сімейні сварки, і розлучення, і навіть трагічні випадки. Але те, що розповіла знайома, свідчить зовсім про протилежне. Зрада її чоловіка налагодила стосунки, сім’я стала щасливою.
Від станції до станції колеса щось шепочуть на вушко. Двері відчинилися, у вагон забігла жінка. На голові кухарський чепчик, а в руках возик. Ії бас заглушив всіх пасажирів: пиво, горішки, пиріжки з м’ясом та капустою... Хтось провів її поглядом, а хтось пожартував: “Пиріжки без борошна і без м’яса”. На долю секунди молодий хлопець відірвався від своїх роздумів і знову поринув у романтику подорожі. На його прискіпливий характер жіноча енергія заполонила все купе. Дві дами, не в міру балакучі, читали останній номер “Наталі”. Зважаючи на вираз їх облич, рецепт молодості заінтригував. А як же інакше, яка пані не полюбляє роздивлятися своє личко у дзеркалі та ще й виглядати не гірше, ніж міс Світу? А для цього пропонують взяти повний стакан любові, додати столову ложку здорового глузду, щіпку гумору і жменю хитрощів. Все переколотати і вживати щодня, бажано натще. Такі нехитрі поради стали предметом бурного обговорення в перемішку зі сміхом, але вони абсолютно не цікавили юну миловидну леді, що розглядала позавіконні краєвиди. Вона і гадки не мала, що хлопець зачепить її ногою. Списуючи на випадковість, запитала: “Чому ви такий необачний?”
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється