Надія Миколаївна звикла до своєї роботи настільки, що й роботою її уже не вважала - поспішала щоранку до другої своєї домівки. Зачинивши двері порожньої квартири, залишала за ними одинокі думки, ідеально прибрані кімнати, чистоту на кухні, де для себе не дуже то й хотілося готувати.
На кораблі сімейного життя часто виникає потреба у підтримці. Хочеться, щоб вам допомагали, але при цьому так неприємно примушувати це робити, просити по декілька разів, турбувати.
Запитання. Новий хлопець моєї под-руги чотири місяці тому приїхав у наше місто із далекого села. Освіти немає, роботи також. Правда “крутитися” він уміє, але на подругу особливо не витрачається. У гості до неї ходить, щоб поїсти і виконати “подружній обов’язок”. Коли б ми не зустрілися з под-ругою, тільки й чую, як він по мобільному видає їй накази. Мені шкода Олену, але я не знаю, як їй допомогти.
(Катерина)
У жовтні трапилося кілька дорожньо-транспортних пригод, у яких загинуло десятки людей. І не тільки в Україні. Поки йде розслідування трагедії, і кожен питає себе, як же так могло статися? Астрологи ці жахливі ДТП пояснюють впливом небесних тіл.
Скільки ще можливе життя на планеті? На скільки вистачить природних ресурсів, щоб забезпечити себе необхідним? Ця проблема останнім часом досить актуальна. Ми користуємося дарами природи і не завжди замислюємося, а що буде, коли людство видобуде останній барель нафти, чи спалить останні поклади вугілля...
Нещодавно відпочивав в одному із санаторіїв у Тернопільській області. І там познайомився із земляком Володимиром, який родом із сусіднього Березнівського району. Одного разу він завів мову про свого сусіда Антона - великого прихильника сорокаградусної рідини. Цей сусід був маленький і худенький, як в народі кажуть, за вітром ходить, а вип’є, то спокою не дасть.
ЦІКАВІСТЬ СИНОЧКА
В поліклініці знайома
Скаржиться подрузі:
- В мене серце кожен день
В печалі і тузі.
Синок мене доконає,
Не дасть тихо жити -
Ходить слідом і питає,
Де беруться діти?
Та втішає бідолаху:
- Заспокойся, Клаво.
Діти - дітьми, сама ж знаєш,
Їм усе цікаво.
- Та цікавість ще не раз
Вилізе крізь боки,
Бо ж одружений мій син
Вже чотири роки.
Олег Іванович, підперши уже сиву і обважнілу голову обома руками, застиг у глибоких роздумах про власні справи і майбутні плани. Він сидів у своєму робочому кабінеті, але думки пульсували далеко від господаря.
Була п’ята ранку. Через годину мав продзвеніти будильник, проте Іра давно вже не спала. Всю ніч жінка не могла зімкнути очей, надто багато думок вертілося в її голові.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 