Була травнева ніч. Щосили крапав дощ. Макс їхав на крутій іномарці з шаленою швидкістю по трасі Київ-Чоп. Втомлений, хотів швидше дістатися додому, уникнути сварки з дружиною і лягти спати.
Вчитель загальноосвітньої школи поспішав на тролейбусну зупинку і чимдуж намагався обігнати зазвичай слабку і ледь живу бабу Ліду. Не вдалося: бабуся, напруживши свої сили, з усього розгону зачепилася зубами за чиюсь шапку, обійняла ногами власника вищезазначеного головного убору - і тролейбусні двері з рипом зачинилися. Математик залишився на зупинці сам.
Людмила встала рано. Сьогодні ж її свято - сорок років минає, як вона з’явилася на світ. Гостей не кликала, але знала, що прийдуть привітати з ювілеєм батьки, та й друзі, знайомі не забудуть. Тож побігла на кухню щось готувати. За клопотами не помітила, як відчинилися двері й з’явилися донька Вітуля з чоловіком Олегом. Дитина підійшла до неї з букетом квітів у рученятах і, ще не вміючи вимовляти всі букви, защебетала: “Дорога мамо, мила матусю, дай я в цей день до тебе пригорнуся. Ми тебе з татом зі святом вітаєм, щастя й здоров’я міцного бажаєм”.
Вікторія лежала на лікарняному ліжку, накривши голову подушкою, і заливалася сльозами. Навіщо врятували її від смерті? Вона ж сама зробила цей вибір?! Після того гріха, що скоїла, не мала права бути на цьому світі...
Паркувався водій “Жигуля”. Маленький хлопчик тупотів ногами перед мамою, вимагаючи морозиво, за що отримав “морозивом по попі”. З переповненими сумками йшла тендітна жінка, зупиняючись для перепочинку… Але Марго, яка стояла біля вікна, наче не помічала перехожих. Стискаючи у руці телефон, вона не розуміла, чому він мовчить. Сьогодні був 27-й день їх знайомства - дата не символічна, але особлива, як і кожен їх день разом.
Червень добіг свого завершення, а разом з ним закінчили свою роботу і літні навчальні табори, які діяли протягом місяця при рівненських школах. Тож зараз батьки маленьких школяриків мають черговий головний біль, який полягає у пошуку єдиної відповіді: де подіти своє кохане чадо ще на два місяці?
Вкрай невірна думка, що жертвами шахраїв на ринку нерухомості можуть стати лише малограмотні люди. Постраждати може будь-хто. Та найбільша проблема криється у тому, що навіть реально остерігаючись обману, у більшості випадків при купівлі нерухомості людина воліє витратити якомога менше грошей. Тому найчастіше до рук шахраїв потрапляють покупці, які безмежно раді можливості придбати житло за заниженими цінами.
Запитання. Доброго дня! Я закохалася в одруженого чоловіка, про що дізналась лише після 4-х місяців наших зустрічей. Я взагалі не дуже розумію, як все розпочалося - він приїжджав з іншого міста раз на тиждень і ми каталися, розважалися, проводили разом ніч, а на ранок він їхав, обіцяючи, що любить і навіть, що хоче від мене дитину. Я, звичайно, не вірила, але хотілося, щоб це було правдою, тим паче, що він так ніжно і гарно вмів поводитися. Та одного разу, у нього задзвонив телефон і я була шокована почутим - він навіть не намагався приховати розмову. Він обговорював з дружиною, хто піде на шкільні збори до сина! На моє здивування, відповів: “А чого ти чекала? Тепер ти все знаєш. Та яка різниця? Нам же добре разом!” Добре?! Я молода, гарна, не заміжня маю прирікати себе на стосунки, які ведуть в нікуди? Найгірше те, що я закохалась і справді будувала плани щодо нашого спільного майбутнього. Як мені тепер вірити чоловікам?
Ольга)
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 