Усі, хто слухав у вагоні ще не по роках посивілу жінку, скрушно хитали головами. У кожного на очах бриніли сльози, тільки в неї їх не було - певно, виплакала за життя.
Дисциплінована, впевнена в собі, сильна, прямолінійна - така вона, жінка в армії, втім, не позбавлена мрійливості, романтичності і загадковості. Рівненська “солдат Джейн” - наймолодша телефоністка 13-го армійського корпусу. У розмові Ольга залишила за собою право на таємницю, була небагатослівною і лаконічною, але відвертою.
Жінка, яка здатна керувати автом, здатна керувати і своїм життям. Вона рухається лише вперед, а назад озирається лише тоді, коли цього вимагає ситуація на дорозі. Незалежна, впевнена, розкута, мудра - в житті, як і за кермом, вона покладається лише на себе.
- От, яке ж мале хороше
В тебе росте, Нато.
Якщо гарно придивитись -
Викапаний тато!
У матусі очі щастям
Налились від цього:
- А мій дурень усе твердить,
Що схоже на нього.
Олена вже вкотре за ранок дивилася на себе у дзеркало. Поспішати до вузу не потрібно було - вихідний. Батьки поїхали на дачу, брат десь побіг гуляти з друзяками. Цілий день роби що хочеш, займайся улюбленими справами - ніхто проти тобі слова не скаже. Краса!
Баба Настя сиділа у наметі на весіллі онука Владислава, дивилася, як вітали його мати з вітчимом, і серце стискалося від болю. Котилися сльози з очей, ще й не рідний батько здоровить молодого, а чужа людина. Бо не судилося її синочку дожити до цього свята. Було гамірно, лунали вітання молодим, стукалися чарками гості, кричали “гірко”, та баба нічого того не чула і не бачила. Вона сиділа скраю, мов сирота, напливали спогади про її нещасливу долю.
Гукав в лісі боровик:
- Всі ховайтесь! Йде грибник!
Під берізки і дубки
Замаскуйтеся, грибки!
Не сховаєтесь як слід -
Буде з вас смачний обід.
Довго ще гукав так гриб,
Доки, бідний, не охрип.
Чи не щодня наш невеликий будинок просто здригається від чергових суперечок та скандалів у родині Смерекових. А ситуація типова: Смерековий прийде додому трохи “піддатий”, і давай дружину виховувати стусанами. Що тільки бідна жінка та громада не робили! Хулігана і до міліції водили, і на лікування відправляли. Нічого не допомагає! Ось і ходить жінка із синяками по усьому тілу та губами підбитими. І це при тому, що вона абсолютно нормальна жінка. Ще молода, працює штампувальницею на заводі, має двійко хлопчиків.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється